Комуністи хочуть повернути Волгограду назву Сталінград

Лідер КПРФ Гєннадій Зюґанов розраховує, що в Росії в найближчому майбутньому буде прийнято рішення про повернення місту Волгограду імені Сталінград.

Про це повідомляє "Інтерфакс"

"Упевнений, що справедливість восторжествує, - заявив Зюґанов на заході в Держдумі, присвяченому 70-річчю Сталінградської битви. - Майже у всіх країнах світу є вулиці, площі, бульвари, які названі на честь Сталінграду, тому буде абсолютно справедливо повернути місту Волгограду його справжнє ім'я - Сталінград".

Російський політик з обуренням заявив, що "на центральних телеканалах спотворюється суть того, що сталося 70 років тому в битві під Сталінградом".

"Сьогодні на різних телеканалах демонструються огидні вироби, які не мають нічого спільного з реальністю тих подій, - обурився Зюґанов. -  Я подивився по телебаченню брудну саморобку про маршала Жукова, де всі звели до побутових описів, але ж бойові операції Жукова досі вивчаються у всіх військових академіях світу.

2 лютого 2013 року в Росії відзначать 70-річчя закінчення Сталінградської битви.

Тим часом активісти громадської організації "Профспілка громадян Росії" в Петербурзі зібрали близько 900 підписів за повернення Волгограду назви Сталінград і повідомили про намір продовжити акцію зі збору підписів як мінімум до середини грудня.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.