Сталін воював проти власного народу - Мєдвєдєв

Прем'єр-міністр РФ Дмітрій Мєдвєдєв вважає, що Йосип Сталін та інші керівники радянської держави того часу гідні "найжорсткішої оцінки", оскільки вони "вели війну з власним народом".

Про це голова російського уряду заявив у Пермі, повідомляє "Інтерфакс".

"За те, що відбувалося тоді, не тільки Йосип Сталін, але і цілий ряд інших керівників, безумовно, заслуговують якнайжорсткішої оцінки, - заявив Мєдвєдєв на зустрічі з регіональним активом партії "Єдина Росія". - Їх неможливо притягти до відповідальності, але це саме так".

"Це повинно залишитися в аналах нашої історії, щоб ніколи цього не повторилося, - додав чиновник. - Бо війна зі своїм народом - це найтяжчий злочин".

В той же час Мєдвєдєв, який є лідером "єдиноросів", закликав однопартійців до максимально об'єктивної оцінки історичних подій і закликав "не закреслювати славні сторінки історії нашої Вітчизни радянського періоду".

В якості прикладу він навів Велику Вітчизняну війну, яку можна і потрібно описувати з точки зору перемоги всієї країни.

"Це була перемога всієї країни, в тому числі і керівництва, яке б воно не було, як би ми до нього не ставилися, - сказав урядовець. Мені, наприклад, там значна частина людей (в керівництві) зовсім не симпатична. Але це все-таки була їх перемога, не тільки народу, але й тих рішень, які тоді приймалися. І це було зроблено не всупереч, а разом".

Д.Медведєв позитивно оцінив створення у Пермському краї музею жертв політичних репресій і поскаржився на те, що аналогічні музеї не з'явилися в інших регіонах, хоча відповідні звернення, за його словами, були.

З 1991 року 30 жовтня в Росії відзначається День пам'яті жертв політичних репресій, які постраждали від Великого терору 1937-1938 років.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.