У Києві презентують чергову книгу спогадів Левка Лук'яненка

В четвер у Києві відбудеться презентація чергового тому спогадів Левка Лук'яненка "З часів неволі. Книга п'ята: Одержимі".

 

Про це ІП повідомив координатор Харківської правозахисної групи Василь Освієнко.

П΄ята книжка спогадів Левка Лук΄яненка охоплює 1976-1988 роки: два роки під адміністративним наглядом у Чернігові, створення Української Гельсінкської групи, другий арешт 12 грудня 1977 року, десятирічне камерне ув΄язнення в таборах особливого режиму в Мордовії (с. Сосновка) та на Уралі (с. Кучино).

Це щира розповідь про боротьбу українських політичних в΄язнів за національну свободу і честь України, за права людини, за власну гідність у наджорстоких умовах режиму ув΄язнення.

Це свідчення учасника подій про боротьбу й загибель у неволі Олекси Тихого, Юрка Литвина, Валерія Марченка, Василя Стуса, це свідчення про Івана Геля, Михайла Гориня, Семена Скалича (Покутника), про Олеся Бердника, Василя Федоренка та інших співв'язнів, підтверджені листами й документами.

 Обкладинка

У додатках Лук'яненко подає протоколи засідання "тройки" управління НКВД по Чернігівській області часів Великого терору 1937-38 років, що стосуються його рідного Городнянського району.

Час і місце заходу: 8 листопада, в четвер, у Будинку літератора (Київ, вул. Банкова, 2), о 17:00.

"Книжка показує, як завдяки одержимості вірних синів Україна затято боролася проти московського колоніяльного ярма", - зазначив Василь Овсієнко.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.