Знайдено найдавніше поховання майя

Поховання верховного правителя майя, зроблене в 770-510 роках до нашої ери, виявлено в районі південного узбережжя Гватемали.

Про це повідомляє УП.Життя.

Знайдену могилу вчені вважають найстародавнішою з усіх, що були коли-небудь виявлені на території Месоамерики - історико-культурного регіону, який простягається від центру Мексики до Гондурасу і Нікарагуа.

Археологи назвали правителя мовою майя - K'utz Chman, але його справжнє ім'я невідоме. 

У гробниці не знайдено збережених людських останків, однак там лежали прикраси з напівдорогоцінного каменю жадєїта, розташування яких говорить про те, що вони були пришиті на одяг похованого, а також на браслети і стегнову пов'язку. 

У склепі також знайдено шість фігурок жінок, виточені з каменю. Поховання відноситься до середнього докласичного періоду ери майя в Месоамериці. 

За словами дослідників, ця гробниця - одна з найвидатніших археологічних знахідок, зроблених на території Гватемали за останній час.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.