Помер засновник комуністичної Куби Фідель Кастро

У Гавані ввечері в п'ятницю, 25 листопада, на 91-му році життя помер лідер Кубинської революції, багаторічний глава держави Фідель Кастро.

Про смерть Фіделя повідомив його брат, чинний голова Державної ради Куби Рауль Кастро, передає "DW". За його словами, тіло Фіделя Кастро кремують.

Фідель Кастро. Фото: DW

Фідель Кастро (народився 13 серпня 1926 року) у 1950-х роках очолив збройне повстання на Кубі, яке призвело до повалення режиму диктатора Фульхенсіо Батісти 1 січня 1959 року. Після цього Кастро більше 40 років правив Кубою, втілюючи соціалістичні реформи. Кастро займав посади прем'єр-міністра (1959-1976), президента Державної ради (1976-2008) та першого секретаря Комуністчиної партії Куби (1961-2011).

Правління Кастро позначилося серед іншого і жорстким протистоянням Куби зі США.

Останніми роками Фідель Кастро тяжко хворів та рідко з'являвся на публіці. Ще в 2006 році він фактично передав управління державою молодшому брату Раулю.

Як повідомляє "УП", 28 та 29 листопада вшанувати пам'ять Фіделя Кастро можна буде на території меморіалу Хосе Марті.

Ввечері 29 листопада у Гавані пройде демонстрація, присвячена Кастро, після чого останки лідера революції будуть доставлені на жалобні церемонії до місць на території Куби, де він свого часу прославився.

Вранці 4 грудня похорон Кастро відбудеться на кладовищі в Сантьяго-де-Куба, де покояться герой боротьби за незалежність країни Хосе Марті та багато інших відомих історичних осіб.

ДОВІДКА:

Кубинська революція - збройна боротьба проти диктатора Фульхенсіо Батісти, який захопив владу в країні у 1952 році внаслідок державного перевороту. Розпочата групою прогресивної молоді на чолі з юристом Фіделем Кастро.

Після початкових невдач озброєним революціонерам у складі 82 осіб удалося висадитися на берег Куби у грудні 1956 року і перейти до партизанської війни.

Після ряду військових і політичних успіхів революція завершилася перемогою повстанців, які увійшли у столицю країни Гавану в січні 1959 року, розпочавши соціальні й економічні реформи.

Дивіться також: "В інтернет викладено щоденник Че Гевари"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.