Спецпроект

Друге за тиждень велике музейне пограбування. Тепер в Індії

В Індії невідомі викрали з музею міста Рева, на північному сході країни (штат Мадхья-Прадеш), експонати на загальну суму п'ять мільярдів рупій (100 мільйонів доларів).

Про це пише РИА-новости.

Викрадачі, точна кількість яких з'ясовується, проникли на територію музею вночі. Злочинці застрелили охоронця, після чого безперешкодно винесли експонати. Примітно, що музей, розташований на території міської фортеці, знаходиться в 500 метрах від поліцейської дільниці.

На території сучасного міста Рева, який є центром будівельної промисловості з декількома цементними заводами, з XVI століття аж до здобуття Індією незалежності в 1948 році розташовувалося однойменне князівство, яким правили представники династії Вагхелов. Скарби махараджей (правителів) з цієї династії, в тому числі трон і інші давності із золота і срібла, і становили більшу частину експозиції музею.

Як відомо, в ніч на 16 жовтня з роттердамського художнього музею Kunsthal вкрали сім картин, вартість яких оцінюють у сотні мільйонів доларів.

 

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.