Археологи знайшли невідому дорогу в місто інків Мачу-Пікчу. ФОТО

Перуанські археологи виявили невідому з часів інків (XVI сторіччя) чотирикілометрову ділянку дороги в Мачу-Пікчу.

Про це повідомляє Lenta з посиланням на інформагенцію Andina.

Відкриття зробили спеціалісти управління культури району Куско, на яких покладено обов'язок підтримувати та ремонтувати традиційну дорогу в місто інків. В стороні від основного шляху вони знайшли альтернативну ділянку завдовжки чотири кілометри і шириною в середньому 1,7 метра.

Ділянка відгалужується в містечку Чакіккоча і знову з'єднується з традиційною дорогою поблизу тридцять третього кілометра. Нова дорога в середньому проходить на висоті 3600 метрів над рівнем моря.

Дорога упорядкована відповідно до технологій індіанців: забезпечена підпірними стінками заввишки до десяти метрів, зливними каналами, опорами, наглядовими пунктами і навіть вирубаним у скелі тунелем із 28 сходинками.

Тунель у скелі на нововідкритій ділянці. Фото: аndina.com.pe

За словами археолога Оскара Монтуфара ла Торре, дорога через майже 5 століть після побудови збереглася на 70 відсотків. Лише третина ділянок шляху постраждала від зсувів. На зарослих фрагментах споруди вчені виявили декілька рідкісних (можливо, нових) видів орхідей і папоротей.

Директор археологічного парку Мачу-Пікчу, Фернанду Астете Вікторія, повідомив, що керівництво парку збирається отримати дозвіл на розчистку дороги і переміщення рослинності, після чого буде сформульований план досліджень.

"Стара" інкська дорога на Мачу-Пікчу. Фото: elcomercio.pe

Відкривати дорогу для відвідувачів найближчим часом не планується.

Мачу-Пікчу - доколумбове місто інків, розташоване на висоті 2400 метрів на вершині гірського хребта в нинішньому Перу.

Було створене як священний гірський притулок великим правителем інків Пачакутеком приблизно в 1440 році, і функціонувало до 1532 року, коли іспанці вторглися на територію імперії, після чого місто було покинуте його мешканцями.

В 1911 році Мачу-Пікчу було відкрите американським істориком Хайремом Бінгхемом, на той час вже в руїнах. В 1981-му територія навколо міста була проголошена історичним заповідником, а в 1983 році Мачу-Пікчу внесли до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

Місто Мачу-Пікчу

Нагадаємо, нещодавно ділянку стародавньої дороги виявили метробудівці грецьких Салонік. На глибині семи метрів під одним з центральних проспектів будівельники знайшли викладену мармуром ділянку дороги часів Римської імперії. Вона була побудована близько 1800 років тому. Римська "бруківка" укривала ще давнішу (на 500 років) давньогрецьку дорогу.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.