У Києві презентують книгу про закарпатців, які втікали до СРСР

В Українському домі відбудеться презентація книги "Закарпатські втікачі в СРСР: через табори ГУЛАГу і Бузулук до рідних Карпат. 1939-1949. Архівні документи і матеріали".

Час і місце: четвер, 17 травня 2012 р. о 15.00 у конференц-залі "Українського дому" (Київ, Європейська площа).

До збірника включені документи з фондів державного архіву Закарпатської області (ДАЗО), Галузевого державного архіву СБ України (ГДА СБ України), архіву Управління СБ України в Закарпатській області, більшість яких друкується вперше, а також спогади учасників минулих подій, окремі публікації з періодичних видань і документальних збірників та інші матеріали.

Масовий нелегальний перехід громадян Карпатської України (Підкарпатської Русі) в СРСР, спровокований наслідками березневої 1939 року окупації краю та втраченою надією на мирну розбудову своєї щойно започаткованої карпато-української державності, залишив в народній пам’яті глибокий і незгладимий слід.

Втім, довготривале замовчування правди про табірні поневіряння краян, які наважувались втікати з рідних домівок, відразу попадаючи на радянській території в табори і тюрми НКВС, як і обмежений доступ широкому загалу дослідників до архівних документальних масивів, значно ускладнили процес наукового і публічного висвітлення цих сторінок нашої минувшини.

Черговий збірник архівних документів і матеріалів — "Закарпатські втікачі в СРСР: через табори ГУЛАГу і Бузулук до рідних Карпат. 1939–1949 рр.", що тематично поєднаний з раніше виданим (2008 р.) збірником "Закарпатські втікачі в СРСР. 1939–1941 рр.", покликаний ліквідувати цю прогалину.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.