Посеред Дніпра поставлять пам'ятник гоголівському "птахові" (ФОТО)

Комісія Київради з питань власності підтримала пропозицію зарахувати до комунальної власності територіальної громади Києва один з биків підірваного мосту через Дніпро, щоб встановити там пам'ятник.

 Про це повідомив автор пропозиції, голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Це необхідно було зробити для втілення ідеї "Студії творчих ініціатив", яка запропонувала встановити на бику скульптуру "Рідкісний птах", що стане увічненнням фрази українського письменника Миколи Гоголя про ширину річки Дніпро.

 Залишки биків Миколаївського мосту біля моста Метро

"Комісія підтримала ідею ще влітку 2011 року, - заявив Бригинець. - Тепер, коли питання власності на бик мосту узгоджене з профільною комісією Київради, прийняття ряду рішень щодо оформлення всіх необхідних документів піде швидше. Хотілося б завершити проект до Євро-2012".

На думку депутата, згадки про "...птаха" з`являться в програмі річкових екскурсій по Дніпру. Можливо, навіть на її тлі фотографуватимуться молодята, які мають звичай приїжджати до пам`ятника засновників Києва.

Ідея встановити на одному з биків підірваного у вересні 1941 року ланцюгового мосту (Миколаївський, імені Євгенії Бош) пам'ятнк "рідкісному птахові" була озвучена в липні 2011 року.

Гоголь, описуючи Дніпро, писав у творі "Вечори на хуторі поблизу Диканьки": "Чудовий Дніпро при тихій погоді, коли вільно і плавно мчить крізь ліси й гори повні води свої. Ані ворухнеться, ані загуркотить... Рідкісний птах долетить до середини Дніпра"..

 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.