ФСБ ВІДМОВЛЯЄТЬСЯ РЕАБІЛІТУВАТИ РОЗСТРІЛЯНИХ У КАТИНІ

У Федеральній службі безпеки (ФСБ) Росії стверджують, що для реабілітації жертв Катинської трагедії не вистачає документів. І хоча у грудні 2010 року Держдума РФ визнала причетність Сталіна до розстрілу польських офіцерів, у січні 2011-го Верховний Суд Росії визнав законним засекречення документів про Катинь.

Про нестачу документів для реабілітації розстріляних польських офіцерів заявив начальник управління реєстрації та архівних фондів відомства Василь Христофоров, повідомляє "Ехо Москви".

Чиновник посилається на думку прокуратури та суду. Він зазначив, що за законом для реабілітації жертви репресії кримінальна справа має бути спрямована з архіву в прокуратуру чи суд. "На польських громадян таких справ немає, оскільки вони були знищені", - каже він. 

Посилання ФСБ на відсутність документів про катинський злочин - це юридичний прийом, направлений на те, щоб не реабілітувати розстріляних поляків, упевнений член правління міжнародного товариства "Меморіал" Ян Рачинський.

НКВД розстрілювало польських офіцерів і на території України. Розслідування

Рачинський висловив сподівання, що в закон про реабілітацію будуть внесені поправки, які виключать можливість подібних хитрощів.

17 вересня 1939 року радянські війська, що вступили на територію Польщі за наказом Сталіна — силоміць вивезли польських офіцерів та представників інтелігенції — всього понад 20 тисяч чоловік. Усі вони стали заручниками, спочатку їх мордували у камерах, а потім співробітники НКВС розстріляли їх у Катинських лісах під Смоленськом.

У листопаді 2010 року Держдума РФ визнала, що катинський злочин був здійснений за прямою вказівкою Сталіна та інших радянських керівників. Тоді ж російські комуністи заявили протилежне - що існують "незаперечні докази" про непричетність радянської влади до розстрілу польських офіцерів.

Онук Сталіна Євген Джугашвілі подав позов, у якому просить стягнути з депутатів РФ, які голосували за прийняття заяви про Катинь, 100 млн рублів у якості компенсації.

У січні 2011 року Верховний Суд РФ визнав законним засекречення документів Катинської справи.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.