Спецпроект

Верховний Суд Росії визнав законним засекречування справи про Катинь

Міжнародне товариство "Меморіал" подало касаційну скаргу на рішення Московського міського суду від 2 листопада 2010 р. і вона була залишена без розгляду.

Нагадаємо, що восени минулого року суд відмовив "Меморіал" у задоволенні таких вимог:
          - Про визнання незаконним і необгрунтованим рішення Головної військової прокуратури РФ (ГВП) про засекречування постанови від 21 вересня 2004 р. про припинення кримінальної "катинської" справи;
          - Про визнання необгрунтованим рішення Міжвідомчої комісії із захисту державної таємниці від 22 грудня 2004 р. про збереження секретності зазначеної постанови ГВП;
          - Про визнання незаконною відмову Міжвідомчої комісії від 27 серпня 2009 р. скасувати рішення про засекречування Постанови ГВП про припинення кримінальної "катинської" справи.

Представник Міжвідомчої комісії із захисту державної таємниці на сьогоднішнє засідання Верховного суду не з'явився.

На самому початку засідання Верховний суд вивів із залу кореспондентів засобів масової інформації, а потім відхилив клопотання "Меморіалу" про розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні.

У ході засідання представники "Меморіалу" оприлюднили ряд серйозних порушень законодавства, допущених Мосміськсудом, насамперед те, що суд відмовив правозахисникам у витребуванні оспорюваних рішень і виніс свою постанову по цих документах, не бачачи їх.

Визнавши представлені "Меморіалом", який вже багато років домагається розслідування катинського злочину, доводи несуттєвими, Верховний суд своїм визначенням залишив касаційну скаргу без задоволення. Таким чином, рішення Мосміськсуду від 2 листопада 2010 р. набуло законної сили.

Правозахисники мають намір оскаржити рішення Мосміськсуду від 2 листопада 2010 р. і сьогоднішню касаційну ухвалу Верховного суду в порядку нагляду у Президії Верховного суду Російської Федерації, а також у Європейському суді з прав людини.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.