Українські євреї обурені Шустером і "ТБ-істориками"

Український єврейський комітет закликає керівників провідних українських телеканалів утриматися від запрошення "теле-істориків" до участі у рейтингових телевізійних проектах.

Про це йдеться у переданій УНІАН заяві президента Українського єврейського комітету Олександра Фельдмана (нардеп від БЮТ, весною 2011-го перейшов до провладної більшості).

"Український єврейський комітет висловлює своє обурення відверто провокаційними антиєврейськими заявами з боку лідера "Братства" Дмитра Корчинського та голови Київської організації ВО "Свобода" Андрія Іллєнка, які пролунали в ефірі "Шустер Live" 3 вересня на тему 70-ї річниці трагедії Бабиного Яру, - йдеться у заяві. - Переконані, що жодні телевізійні рейтинги не варті того, аби ображати пам‘ять загиблих та спекулювати на історичних трагедіях".

На думку Фельдмана, обговорювати трагічні сторінки історії України, а також проблеми історичного примирення за участю осіб із радикальними і відверто тенденційними поглядами - це ще більша помилка, ніж відсутність будь-яких дискусій та замовчування проблем.

В Україні не існує дефіциту достатньо фахових істориків, авторитетних мислителів та врівноважених політиків, які вміють казати правду та відстоювати власну точку зору, не вдаючись до спекуляцій, звинувачень і приниження гідності інших, зазначив президент УЄК.

Фельдман закликав керівників і редакторів провідних українських телеканалів не запрошувати "сумнівно відомих "медіа-політиків" і "теле-істориків" до участі у рейтингових телевізійних проектах.

3 жовтня у програмі "Шустер Live" Андрій Іллєнко заявив, що українці не повинні брати на себе відповідальність за розстріли євреїв у Бабиному Яру та за єврейські погроми у Львові.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.