Спецпроект

Анонс: лекція про травму Голодомору й Чорнобиля (ЧАС змінено!)

Представництво Фонду ім. Бьолля в Україні, Німецька служба академічних обмінів, посольство Німеччини в Україні та Центр польських та європейських студій Могилянки запрошують на публічну лекцію доктора Керстин Йобст "Колективна травматична пам'ять в Україні: Голодомор і Чорнобиль" (англійською мовою).

Лекція відбудеться 25 жовтня 2011 р. о 16:30 у Центрі польських та європейських студій Києво-Могилянської академії, за адресою: Київ, вул. Волоська, 10 (підвал 6 корпусу НаУКМА).

Як сприймаються дві важливі теми українських національних дебатів на Заході? Доповідь окреслює з західноєвропейської культурологічної перспективи важкий і довгий процес отримання можливості говорити про Голодомор, що є частиною української колективної ідентичності.

В усьому світі трагедія голоду від початку не залишалася непоміченою. Проте як у Радянському Союзі, так і за його межами виявляли мало інтересу до оприлюднення її масштабів і наслідків. "Вимовним" великий український голод став лише внаслідок наступної катастрофи, що зачепила не тільки українську націю, – аварії на Чорнобильській АЕС.

Крім того, доповідь окреслює функцію Голодомору в публічному політичному дискурсі після т.зв. Помаранчевої революції.

Захід відбуватиметься англійською мовою в межах циклу публічних лекцій з української історії, покликаних представити сучасні наукові підходи до її актуальних питань.

Керстин С. Йобст – фахівець з історії Східної та Центрально-Східної Європи, авторка книг "Перлина імперії. Російський дискурс Криму" (2007) та "Історія України" (2010).

З 2006 року – гостьова професорка в Університеті Зальцбурґа. На даний момент читає лекції зі східноєвропейської історії та суспільств у Військовій академії Збройних сил Німеччини (Гамбурґ).

Звертаємося з проханням попередньо підтвердити участь до 24.10.2011 за електронною адресою: confirmation SOBAKA boell.org.ua

Подальші доповіді пані д-ра Керстин Йобст в Україні:

24.10, 18:30 - Посольство Німеччини, "Колективна пам'ять перенесених травм в Україні: на прикладі Голодомору і Чорнобилю" (німецькою з синхронним перекладом українською)

26.10, 18:00 - Харків, громадське об'єднання „Поступ" (у приміщенні Харківського університету ім. Каразіна), "Колективна травматична пам'ять в Україні: приклади Голодору і Чорнобилю" (німецькою з синхронним перекладом українською)

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.