Спецпроект

Щороку "Вовче лігво" Гітлера відвідує 250 тисяч туристів (ФОТО)

З усього світу приїжджають до Польщі туристи, щоб побачити головну ставку Гітлера "Вовче лігво". Саме відвідувачі музейного комплексу забезпечують місцевих мешканців роботою.

Про це повідомляє "Радіо Свобода" .

Головна ставка Гітлера у колишній Східній Прусії, серед боліт та озер, займає понад дві сотні гектарів на якій розміщено 80 бункерів. Частина з цих потужних бетонних споруд добре збереглася. Тепер у цих приміщеннях - стенди з фотоматеріалами, які розповідають про історію цього пекельного місця.

Деякі бункери пристосовані для потреб туристів. Любителі екстремального відпочинку зупиняються в готелі, який у часи Гітлера був казармою для його охоронців. В іншому бункері, обладнаному під ресторан, можна пообідати.

Щороку "Вовче лігво" відвідує 250 тисяч туристів.

Що ж приваблює сюди туристів? "Передусім - історія, - каже Лукаш Лєвчук, один із керівників цього незвичайного туристичного об'єкту. - Тут, влада Третього Рейху ухвалювала рішення про операцію "Барбаросса" - про напад Третього Рейху на Радянський Союз, тут відбувалися головні військові наради, тут йшлося про створення концентраційних таборів".

Туристів цікавить той факт, каже Лєвчук, що у "Вовчому лігві" відбувся замах на Гітлера. На місці невдалого замаху встановлено пам'ятний знак.

Екскурсовод Ян Островський додає, що "Вовче лігво" - це своєрідне місто, оточене трьома пущами. Воно лежить серед озер, неначе на острові. Цю неприступну фортецю гітлерівці спорудили перед нападом на СРСР. Гітлер сподівався провести тут три місяці - до зайняття німецькою армією Москви. Та його плани не збулися, війна затягувалася, тож ставку постійно розбудовували й вдосконалювали.

У "Вовчому лігві"

"Це ставка, яку Гітлер вважав найбільш безпечною, найбільш комфортною, оскільки вона розташована в лісі, у надійному сховку - між озерами та болотами, - розповідає Островський. - Саме у цій ставці Гітлер перебував найдовше - він провів тут 857 днів".

Парадоксально, що "Вовче лігво", яке в роки війни принесло людству стільки страждань, сьогодні фактично годує навколишнє населення. Залишки головної ставки Гітлера - це справжній магніт для туристів. Місцеві жителі завдяки цьому потокові спраглих вражень прибульців розвинули готельний бізнес, заснували агротуристичні господарства. Завдяки туристам у цьому позбавленому промисловості регіоні є робота у торгівлі та в сфері послуг.

Нагадаємо, що в липні 2011 року Вінницька облдержадміністрація створила на місці ставки Гітлера "Вервольф" під Вінницею історико-меморіальний комплекс, сподіваючись залучити в обласний бюджет доходи від туризму.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.