Спецпроект

Верховна Рада святкуватиме "звільнення від Речі Посполитої"

Верховна Рада підтримала постанову про відзначення на державному рівні 360-річчя з часу битви під Берестечком.

Ініціатором проекту постанови є народний депупат від НУНС Петро Ющенко, повідомляє офіційний сайт ВР.

"У 2011 році виповнюється 360 років з часу битви війська Богдана Хмельницького під Берестечком (28.06 - 10.07.1651), - йдеться у пояснювальній записці до проекту. - Враховуючи велике історичне значення цієї події для визволення України від Речі Посполитої та її роль у патріотичному вихованні українських громадян, ця знаменна дата заслуговує на відзначення на державному рівні".

282 голосами парламент постановив:

1. Відзначити на державному рівні 360-річчя з часу битви під Берестечком.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:
- у двотижневий термін з дня прийняття цієї Постанови утворити організаційний комітет з підготовки та проведення заходів щодо відзначення 360-річчя з часу битви під Берестечком, включивши до його складу представників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадськості і науковців;
- у двотижневий термін після утворення організаційного комітету розробити та затвердити план заходів, пов'язаних з відзначенням 360-річчя з часу битви під Берестечком, вирішити питання щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення цих заходів.

3. Рекомендувати Державному комітету телебачення і радіомовлення України забезпечити висвітлення в ЗМІ фільмів, історичних хронік та заходів, пов'язаних з відзначенням на державному рівні 360-річчя битви під Берестечком.

4. Запропонувати "Укрпошті" видати серію поштових марок, присвячених події 360-річчя з часу битви під Берестечком.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.