Спецпроект

Тіло Миколи Пирогова забальзамують "ленінські" експерти з Москви

Міністерство економіки погодило Національному музею-садибі М.І. Пирогова закупівлю послуг з ребальзамації тіла відомого хірурга вартістю 192 тисяч грн.

Про це повідомляють "Наші гроші" з посиланням на "Вісник державних закупівель".

Роботи виконає "Всеросійський науково-дослідний інститут лікарських та ароматичних рослин Російської академії сільськогосподарських наук", який також опікується ребальзамацією тіла В.І.Леніна в Москві.

Російські науковці надали висновок щодо необхідності ребальзамації тіла Пирогова ще 2005 році. Кошти на це були виділені лише цього року.

Мавзолей Леніна: картонна модель для склеювання (АРТЕФАКТИ)

Відомий українській хірург Микола Пирогов - засновник топографічної анатомії і оперативної хірургії, піонер у застосуванні наркозу у військово-польових умовах - помер у 1881 році і був похований у своїй садибі під Вінницею.

Його тіло за бажанням дружини було забальзамоване. Зараз усипальниця і садиба Пирогова є національним музеєм із 15 тисячами експонатів.

Крім усипальниці Пирогова, в Україні є ще одне поховання з забальзамованим історичним діячем - це мавзолей Григорія Котовського у місті Котовськ на Одещині. Але після сплюндрування могили у 1941-му румунськими окупантами ребальзамацією тіла не займалися. 

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.