Спецпроект

Митники не дали ввезти в Україну колекцію з 83 предметів старовини (ФОТО)

83 старовинні предмети виявили у пункті пропуску "Гоптівка" у нашого співвітчизника, який прямував з РФ до України на власному мікроавтобусі.

Про це повідомляє прес-центр Державної митної служби України.

За інформацією митників, вони знайшли в салоні автомобіля багато старовинних речей: самовар ХІХ століття, посуд, кишенькові годинники, ордена та медалі, монети та банкноти, книги і прикраси, ще й ікону.

Вилучена колекція

Власник такої колекції свідомо обрав режим спрощеного митного контролю "зелений коридор", при цьому не надавши жодних дозвільних документів на переміщення старожитностей.

 Фото Держмитслужби

В другому випадку купюру та монету, що були виготовлені на початку минулого століття, намагався незаконно вивезти з України громадянин Росії.

Громадянин прямував легковиком через пункт пропуску "Миколаївка". Предмети старовини виявили митники спільно з прикордонниками під час митного огляду в салоні авто - у конверті, що знаходився у сумці для ноутбука.

В конверті знаходились фотографії, а поміж них: купюра номіналом 25 (двадцять п'ять рублів) 1909 року виготовлення та монета 3 (три) копійки 1905 року виготовлення.

 

В цьому випадку громадянин також обрав режим спрощеного митного контролю "зелений коридор". І знову жодних дозвільних документів на вивезення даних предметів у нього не було.

За обома випадками складено протоколи про порушення митних правил за ознаками ст. 339, 352 Митного кодексу України. Предмети старовини вилучено.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.