Спецпроект

Анонс: у центрі Києва - велика акція проти забудовників, за збереження "замку Барона"

Громадська ініціатива "Збережи Старий Київ" закликає всіх киян, кому не байдужа історична спадщина міста, прийти на акцію протесту проти виключення з реєстру пам'яток історії та архітектури і подальшого їх зносу.

Про це повідомляє сайт ЗСК.

Акція протесту присвячена порятунку так званого "замку Барона" на Ярославовому валу біля Золотих воріт і підступному знесенню знакового історичного будинку на набережній Дніпра на Поштовій Площі (до цієї вандальної дії, схоже, причетні структури, близькі до нинішнього голови СБУ Валерія Хорошковського).

Офіційний анонс акції

Під час акції пройде життєрадісне театралізоване дійство "Громадське віче на захист міста". Серед учасників акції - громадські активісти, діячі культури і мистецтв. Має бути багато народу.

Акція відбудеться у понеділок, 10 січня, о 18.00 біля "замку Барона" по вулиці Ярославів Вал, 1 (метро "Золоті Ворота").

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.