Спецпроект

У Римі знайдена гробниця Калігули

На півдні Риму, поблизу озера Немі, де в імператора Калігули була вілла, поліція заарештувала розкрадача гробниць, який намагався вкрасти частину 2,5-метрової стародавньої статуї.

Затримання відбулося, коли лиходій завантажував фрагмент скульптури в машину. Завдяки затриманню зловмисника вдалося знайти загублену гробницю Калігули, повідомляє "Дзеркало тижня" із посиланням на "Ґардіан".

За словами поліцейських, виявлена "чорним археологом" статуя "взута" в армійські чоботи - каліги, улюблене взуття імператора. ("калігула", власне, латиною і означає "чобіток" - ІП)

За попередніми оцінками, вартість статуї складає близько мільйона євро. Вона виконана з рідкісного грецького мармуру.

Цей матеріал - а також той факт, що монумент зображує Калігулу на троні у багатому вбранні - дають підставу думати, що статуя перебувала в імператорській гробниці.

Після допиту заарештований привів поліцію на місце, де він знайшов статую. Сьогодні там почнуться розкопки.

Калігула, він же Гай Юлій Цезар Август Германік, - римський імператор, третій із династії Юліїв-Клавдіїв. Правив із 18 березня 1937 до 24 січня 41 року.

Калігулу описували сучасники як божевільного: нібито він мав інтимні відносини із сестрами і намагався зробити консулом свого коня. Загинув імператор у 28-річному віці у результаті змови. Його тіло було кремовано.

На озері Немі імператор мав віллу, плавучий храм і плавучий палац. Уламки цих споруд були знайдені археологами за часів Муссоліні, але знищені під час Другої світової.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.