Спецпроект

Янукович підписав указ про святкування 390-річчя битви під Хотином

В Україні в 2011 році відзначать 390-у річницю перемоги союзного українсько-польського війська у Хотинській битві.

Відповідний указ в понеділок підписав президент України Віктор Янукович, повідомляє Інтерфакс із посиланням на прес-службу президента.

Глава держави доручив уряду у тримісячний термін затвердити план заходів з підготовки та відзначення 390-ї річниці Хотинської битви.

Серед іншого, в ньому має бути передбачено проведення на базі Чернівецького національного університету ім.Ю.Федьковича міжнародної наукової конференції, присвяченої історії Хотинської війни 1620-1621 рр.

Крім того, повинні бути здійснені заходи щодо вивчення та популяризації політичної та військової діяльності гетьмана Петра Сагайдачного, інших видатних воєначальників та учасників Хотинської битви.

Уряд також має передбачити в плані заходів рішення спільно з Чернівецькою облдержадміністрацією питання щодо благоустрою Державного історико-архітекрутного заповідника "Хотинська фортеця" та облаштування приміщень для створення музейних експозицій, присвячених перемозі українсько-польського війська у Хотинській битві.

У результаті битви під Хотином у вересні 1621 року козацько-польська армія (взагалі-то в ній були ще й литовці, і литвин командував цією армією - Історична Правда) здобула перемогу над турецько-татарською армією, незважаючи на триразову чисельну перевагу останньої.

Внаслідок цього турецький султан Осман II був змушений припинити війну з Річчю Посполитою і відмовитися від планів завоювання України, Польщі і всієї центральної Європи. Розгром турецького війська під Хотином привів до внутрішнього політичного послаблення султанської влади, а також посилення боротьби слов'янських та арабських народів проти турецького поневолення.

150-тисячній (можливо 120-тисячній) турецькій та 60-тисячній татарській армії протистояло лише 30-тисячне польське військо. Деякі джерела вказують на ще більшу кількість турецько-татарських військ - 300-400 тис. Щоб знайти собі союзника, польський уряд звернувся до українських козаків за допомогою, обіцяючи різні права і привілеї (в тому числі й легалізацію православної ієрархії - Історична Правда). 

У битві взяло участь 40-тисячне козацьке військо під проводом гетьмана Якова Бородавки, якого змінив Петро Сагайдачний.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.