Спецпроект

Янукович підписав указ про святкування 390-річчя битви під Хотином

В Україні в 2011 році відзначать 390-у річницю перемоги союзного українсько-польського війська у Хотинській битві.

Відповідний указ в понеділок підписав президент України Віктор Янукович, повідомляє Інтерфакс із посиланням на прес-службу президента.

Глава держави доручив уряду у тримісячний термін затвердити план заходів з підготовки та відзначення 390-ї річниці Хотинської битви.

Серед іншого, в ньому має бути передбачено проведення на базі Чернівецького національного університету ім.Ю.Федьковича міжнародної наукової конференції, присвяченої історії Хотинської війни 1620-1621 рр.

Крім того, повинні бути здійснені заходи щодо вивчення та популяризації політичної та військової діяльності гетьмана Петра Сагайдачного, інших видатних воєначальників та учасників Хотинської битви.

Уряд також має передбачити в плані заходів рішення спільно з Чернівецькою облдержадміністрацією питання щодо благоустрою Державного історико-архітекрутного заповідника "Хотинська фортеця" та облаштування приміщень для створення музейних експозицій, присвячених перемозі українсько-польського війська у Хотинській битві.

У результаті битви під Хотином у вересні 1621 року козацько-польська армія (взагалі-то в ній були ще й литовці, і литвин командував цією армією - Історична Правда) здобула перемогу над турецько-татарською армією, незважаючи на триразову чисельну перевагу останньої.

Внаслідок цього турецький султан Осман II був змушений припинити війну з Річчю Посполитою і відмовитися від планів завоювання України, Польщі і всієї центральної Європи. Розгром турецького війська під Хотином привів до внутрішнього політичного послаблення султанської влади, а також посилення боротьби слов'янських та арабських народів проти турецького поневолення.

150-тисячній (можливо 120-тисячній) турецькій та 60-тисячній татарській армії протистояло лише 30-тисячне польське військо. Деякі джерела вказують на ще більшу кількість турецько-татарських військ - 300-400 тис. Щоб знайти собі союзника, польський уряд звернувся до українських козаків за допомогою, обіцяючи різні права і привілеї (в тому числі й легалізацію православної ієрархії - Історична Правда). 

У битві взяло участь 40-тисячне козацьке військо під проводом гетьмана Якова Бородавки, якого змінив Петро Сагайдачний.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.