Спецпроект

Наші політики все більше люблять насильство. Тепер хочуть побити Табачника

Кендзьор вважає, що Табачник ігнорує історичні аргументи і факти, що суперечать його точці зору, і переконувати його необхідно іншими способами - синцями "під правим і лівим оком".

Депутат від НУНС Ярослав Кендзьор заявляє, що хотів би побити міністра освіти Дмитра Табачника.

Про це він сказав в ефірі телеканалу TBi, повідомляють Українські новини.

За його словами, Табачник ігнорує аргументи і факти, що суперечать його точці зору, і переконувати його необхідно іншими способами.

"Якщо б я був десь поруч з Табачником, ось так як Гримчак був поруч зі Стогнієм, то я б Табачнику дві відзнаки під правим і лівим оком зробив. Бо жодні аргументи ось цьому вченому, жоден фактаж - нічого там не діє" , - сказав Кендзьор.

"Там, можливо, треба таким чином трошки розуму цьому унікальному неуку у багатьох сферах, і в історії в першу чергу... якраз може таким чином нагнати", - додав він.

Депутат вважає, що Табачнику необхідно навчитися поважати історію і мову країни, в якій він живе.

"Якби він (Табачник) був таким серйозним істориком, він би мав знати, що коли нас "визволили" в 1939 році, то перший комендант міста Львова пришпандорив Нептуну на площі Ринок... У нього тризуб, він його дав команду зрізати і приварити туди автомат ППШ", - додав депутат, коментуючи висловлювання Табачника щодо галичан.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.