1 вересня 1939

«Шлюбний контракт» двох людожерів

На зустрічі Сталін проголосив тост «за фюрера, якого так любить німецький народ», Рібентроп згодом згадував, що тоді в Москві «немов знаходився серед свої партійних колег». Всі були задоволені, можна було починати війну і рвати на шматки сусідні держави. Новоспечені союзники так і зробили.

1 вересня 1939 року почалася ІІ світова війна, Німеччина напала на Польщу.

Цей напад був спільним планом Гітлера і Сталіна: в серпні 1939 року міністр закордонних справ Рібентроп прилетів до Москви, де за участі Сталіна підписав пакт Молотова- Рібентропа.

Європу розділили на "сфери впливу": згідно цієї домовленості сфера впливу Німеччини мала закінчуватися на північному кордоні Литви. Під СРСР підпадали Прибалтські країни та Бесарабія. Польщу розділили "приблизно" по річках Нарві, Віслі та Сян.

 

На зустрічі Сталін проголосив тост "за фюрера, якого так любить німецький народ", Рібентроп згодом згадував, що тоді в Москві "немов знаходився серед свої партійних колег". Всі були задоволені, можна було починати війну і рвати на шматки сусідні держави. Новоспечені союзники так і зробили.

В останній день серпня німці самі на себе напали в місті Глівіце, ("Операція Гіммлер"), і використали цей інцидент як привід нападу на Польщу. Тієї ж ночі німецька армія перейшла польський кордон і швидко просувалася в глибину Польщі.

СРСР не поспішав виконувати свою частину зобов'язань, очевидно, не бажаючи, щоб цей напад розцінювали як двосторонній. Лише коли з Німеччини почали надсилати повідомлення, мовляв, товариші, якщо ви будете так довго чухатися – ми просто зайдем на "законно вашу" частину Польщі і за себе не відповідаємо. Тоді 17 вересня Молотов виступив по радіо:

"В Польщі створилось становище, яке вимагає з боку радянського уряду особливого піклування щодо безпеки своєї держави. Польща стала зручним полем для всяких випадковостей і несподіванок, які можуть створити загрозу для СРСР.

Радянський уряд до останнього часу лишався нейтральним. Але він у силу вказаних обставин не може більше нейтрально ставитись до становища, яке створилось. … Радянський уряд вважає своїм священним обов'язком подати руку допомоги своїм братам-українцям і братам-білорусам, які населяють Польщу…"

Після чого радянські війська увійшли на територію тодішньої Польщі (тобто сьогоднішньої Західної України.) Як виглядала "братня рука допомоги" ми всі бачили протягом наступних десятиліть.

Вже 27 вересня Рібентроп знову був в Кремлі, де підписав договір "про кордони та дружбу" де радянсько-нацистські союзники "зафіксували" розділення Польщі.

За тим ж договором СРСР остаточно розв'язали руки щодо Фінляндії та Литви, чим совєти радісно і скористалися, вже незабаром за традиційним сценарієм самі себе обстріляли на фінських кордонах і оголосили війну Фінляндії, де порядно отримали по зубах: саме за тзв. "Зимової війни" використовувалася лінія Манергейма і саме тоді фіни вигадали вибухову суміш для підпалу радянської техніки, яку назвали "на честь" міністра закордонних справ СРСР Молотова, але це вже інша історія.

Символічним і абсурдним знаком цього єднання двох тоталітарних режимів був спільний радянсько-нацистський "переможний парад" в Бресті, коли у вересні війська нацистської Німеччини та СРСР разом пройшлися вулицями міста під свастиками, серпами і молотами.

23 вересня 1939 року. У Брест-Литовську пройшов спільний парад радянських і німецьких військ з нагоди передачі міста під радянську юрисдикцію
23 вересня 1939 року. У Брест-Литовську пройшов спільний парад радянських і німецьких військ з нагоди передачі міста під радянську юрисдикцію

Це до питання "хто винен в початку ІІ СВ", хто кому агресор і чому Кремль відзначає Велику вітчизняну війну а не ІІ СВ. Бо якось незручно ж виходить, правда?

І дарма в Кремлі дивуються, що в Польщу запросили Меркель, а не запросили Путіна. Бо якщо Німеччина вже понад 70 років несе відповідальність за вчинки Гітлера і кається як тільки може – то для Росії Сталін все ще ледь не герой і "пабідітєль" у війні, яку він сам ж і розпочинав.

Станіслав Кульчицький: МОН України прагне визначати життя або смерть вітчизняної науки

Міністерство освіти і науки України опублікувало на своєму офіційному сайті проєкт наказу "Про державну атестацію наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової діяльності". Кожний, хто має зауваження або пропозиції може до 17 травня 2024-го адресувати їх на електронну пошту МОН. У мене є зауваження, але хочу звернутися з ними не в міністерство, а до громадськості з ґвалтом: йдеться про життя або смерть вітчизняної науки!

Тімоті Снайдер: Тімоті Снайдер: Росія може програти цю війну

9 травня Росія святкує День Перемоги, вшановуючи розгром нацистської Німеччини у 1945 році. Всередині країни це ностальгія. У 1970-х роках радянський лідер Лєонід Брєжнєв створив культ перемоги. Росія за Путіна продовжила цю традицію. У лютому 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення до свого сусіда, консенсус полягав у тому, що Україна впаде за лічені дні. Успіх Москви не на полі бою, а в наших головах. Росія може програти. І вона повинна програти, заради світу – і заради себе самої.

Радомир Мокрик: «Жменька нас. Малесенька щопта…»

Незгодних було багато. Але сміливості, затятості, було лише в жменьки. Ця боротьба – шістдесятників і дисидентів, вона неминуче ставала причиною самотності. Не тому, що всі «будували комунізм». А тому, що люди, зазвичай, просто хочуть жити. Нормально спокійно. Не кожен здатен до геройського чину. Не кожен може бути Стусом.

Борис Антоненко-Давидович: "Любов до України підкаже вам ваші обов'язки"

40 років тому, 8 травня 1984 року, в Києві помер Борис Антоненко-Давидович (справжнє прізвище Давидов) — вояк Армії УНР, письменник, перекладач, член літературної організації Ланка-МАРС. У 19-річному віці Борис Давидов служив козаком в лавах Запорізького корпусу. В квітні 1918-го він брав участь у поході на Крим, та залишив дещо кумедний спогад, як його, зеленого, полковник Петро Болбочан призначив комендантом станції Мелітополь.