Шифроване послання Пилипа Орлика

Від редакції: Жанр книги визначено як науково-популярне видання. Цьому відповідає і форма подачі матеріалів, яка включає як документальну, так і художньо-документальну складову із вкрапленням нарисів, замальовок, народних переказів і легенд, обрамлених великою кількістю ілюстративного матеріалу.

У такий спосіб автор намагається донести до широкого загалу інформацію про глибинні корені української розвідки у максимально доступній формі, тоді як досі вона подавалася переважно мовою наукових монографій і статей.

Відтак на сторінках книги нарівні з історичною хронологією оживають образи вивідувачів київських князів і козацьких гетьманів, а окремі історичні події постають у новому світлі саме завдяки їхньому показу через призму застосування елементів розвідувальної діяльності.

Ця новинка разом з книгою "Українська розвідка. 100 років боротьби, протистоянь звершень", що побачила світ роком раніше і виконана у такому самому стилі, склали своєрідний двотомник, в якому відтворено історію української розвідки від найдавніших часів до сьогодення.

"Історична правда" за погодженням з автором і видавництвом ексклюзивно друкує уривок з нової книги (зі скороченнями).

Шифроване послання Пилипа Орлика

Одним із тих, хто вимушено мешкав на чужині, але не полишав мрії визволення України з-під Московії і докладав зусиль для здобуття її незалежності, був Пилип Орлик.

Через переслідування агентів Петра І, мінливу позицію правителів різних держав, на яких чинив тиск московський цар, непослідовність свого оточення йому доводилося постійно переховуватися, вдаватися до таємної дипломатії, створення розвідувальної мережі із найвідданіших людей, застосування шифрів у листуванні та інших специфічних методів.

Той досвід, який він перейняв від гетьмана Івана Мазепи, перебуваючи на посаді генерального писаря, Пилип Орлик мав пристосовувати до нових умов.

Упродовж трьох десятиліть він постійно порушував українське питання на Європейському континенті і спромігся вписати його в коло політичних прагнень великих держав. Завдяки українському гетьману-емігранту Європа не забувала про Україну.

До його політичного успіху слід зарахувати оголошення Османською імперією війни Московській державі. Тоді російський цар Петро І потрапив в оточення, проте зумів відкупитися від турецького полону.

Пилип Орлик вів активне листування із Запорозькою Січчю, з великим візирем Османської імперії, кримським ханом, молдавським господарем, із представниками шведського уряду, з англійськими послами в Стамбулі і Відні, особисто зустрічався з багатьма впливовими політиками.

Турецький уряд залучав його до праці як експерта в російських, польських і шведських справах. Він усіляко намагався створити антимосковську коаліцію і буквально закидав маніфестами європейських правителів, адже володів понад десятьма мовами. "Москва небезпечна для Європи" – таким було головне гасло його 33-річної дипломатичної війни.

Гетьман-емігрант передбачав, що його листи могли перехоплювати й читати агенти російського царя, тому вдавався до застосування різноманітних заходів конспірації, серед яких – шифрування найважливішої інформації у листах. Один із таких листів вдалося розшифрувати.

Майже три століття цей лист зберігався в державному архіві Швеції. У 1996 році з дозволу шведської влади його копію передали українським дипломатичним представникам, як і кілька інших матеріалів із листування гетьмана Пилипа Орлика із королем Швеції Карлом XII.

Написаний латиною красивим розбірливим почерком на пожовклому з часом папері, лист одразу викликав неабиякий інтерес. Датований 16 листопада 1713 року у таборі поблизу Хотина, він відлунював тяжким занепокоєнням тією ситуацією, в яку потрапила Україна.

З огляду на таємні перемовини між поляками і кримським ханом, з одного боку, і шведами, з іншого, про що Пилип Орлик мав певну інформацію, він особливо переймався тим, щоб унаслідок домовленостей Україна не потрапила під магометанське поневолення.

Про це в листі неодноразово наголошувалося. Але… Було одне "але".

Дарма що лист виконаний латиною. Фахівців удосталь, щоб перекласти. Але в ньому фрази латиною постійно межували із групами цифр. Цей ребус мав хтось розгадати.

Копія листа Пилипа Орлика до Карла ХІІ

Рідкісна пам'ятка вітчизняної криптографічної культури зацікавила тих, хто мав безпосередній стосунок до роботи з шифрами і кодами. Знайти ключ для дешифрування взявся один із фахівців Служби безпеки України – знаний криптоаналітик із підрозділу радіоелектронної розвідки і контррозвідки. Йому знадобилося кілька чистих аркушів паперу, олівець і певні консультації з перекладачами із латини.

За кілька днів на стіл поряд із оригінальним текстом і тим, що змогли розібрати латиністи, ліг ще один. Він був уже максимально адаптований до сучасного прочитання. А поряд – табличка, яка все пояснювала, але водночас і вимагала додаткових коментарів. Адже з такими ребусами доводилося стикатися далеко не кожному.

Ключ для дешифрування

Найясніший і найвидатніший Пане,

Друже і вельмишановний Патроне

відповідь 16 листопада 1713.

Після відправлення моїх цифрових листів до Вашої Екселенції нічого нового не можна додати до цього повідомлення. Посли татарського хана і сераскера ще не повернулися від Августа з Варшави, а разом із їх поверненням я дещо довідаюся й не залишу осторонь цю нагоду повідомити Вашій Екселенції про те, що ходять слухи, нібито татарський хан і сераскер після свого свята Байраму задумують повернутися на зворотному шляху перший до Криму, а другий – до Сактії.

Татари, як прості так і їх верхівка поширюють чутки, що черкасці озброюються проти кримчан і що татарський хан задумує похід на Черкаси з метою приборкати дракона в його зародку, аби майбутній його похід був такий щасливий та успішний, який був і попередній, під час якого в печальній поразці він втратив 800 мурз.

Поляки повідомляють, що Вашої Королівської Величності Швеція має намір укласти мир з Августом. Якщо це здійсниться, тоді я змушений звернутися з проханням до Вашої Королівської Величності, щоб моя особа, військо та попередня територія України могли б бути включені до того договору, аби ми не попали від Сцілли до Харибди найодіознішого магометанського поневолення.

Уклінно прошу, щоб Ваша Екселенція не обмежувала себе турботою про захист моєї особи, тому що я не прийму того, аби Україна була під турецьким протекторатом. Оцей учинок зобов'язує мене бути вдячним Вашій Екселенції і послушним у всякого роду послугах, який і після того залишиться дуже зобов'язаним слугою Вашої Екселенції.

Орлик

в таборі поблизу Хотина листопада 1713 року.

У остаточному варіанті групи цифр трансформувалися у текст, виділений жирним шрифтом. І тоді стало зрозуміло, що саме український гетьман хотів приховати від стороннього ока.

Аналізуючи історичний документ і співставляючи його з іншими відомими тогочасними зразками, фахівець-дослідник дійшов висновку, що виконання листа було характерним для тієї епохи, коли нарівні з шифрованим застосовували відкритий текст.

Шифрований текст не зливався з основним, візуально розрізняли дво- і тризначні зашифровані позначення. Перші використовували для заміщення літер, другі – для позначення складів і словникових величин.

Було чимало й інших особливостей, зокрема таких, що мали вводити в оману потенційних супротивників. Але і їх вдалося ідентифікувати й розгадати.

Використаний Пилипом Орликом шифр відносився не до класу шифрів простої заміни, широко вживаним на той час, а був алфавітним кодом обсягом близько 500 шифрованих величин, складеним зі знанням справи. У листі застосовувалася передова на той час технологія шифрування.

Це, вочевидь, зумовлювалося тісними зв'язками гетьмана з правителями країн Європи, передовсім зі Швецією, де вже на початку XVIII століття почали надавати важливого значення пошуку нових способів для забезпечення таємниці листування.