Бабин Яр. Музей жахів режисера Хржановського

Від редакції

"Історична правда" не перший рік відстежує новини та суспільні дискусії, пов'язані з меморіалізацією місць пам'яті у Бабиному Яру в Києві. Це всесвітньовідома територія трагедії й болю, один із символів Голокосту. Але не тільки – це локація безсудних страт нацистами та їхніми поплічниками радянських військовополонених, українських націоналістів, ромів, психічнохворих, священиків та інших киян.

В останні дні Бабин Яр опинився "заручником" скандалу, пов'язаного з кінопроектом "Дау" російського режисера Іллі Хржановського, котрий з кінця минулого року працює художнім керівником Меморіального центру "Бабин Яр".

Контроверсійні та компліментарні оцінки твору мистецтва – це нормально. Однак, оприлюднена медіа інформація про обставини зйомок вже призвела до відкриття ювенальними прокурорами у Харкові кримінального провадження за "за фактами катування, а також виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства" (ч. 2 ст. 127, ч. 3 ст. 300 КК України). 

У деяких публікаціях те, що відбувалося на знімальному майданчику, називають не стільки мистецьким, скільки соціальним експериментом. Частина критики методів режисера Хржановського переноситься і на майбутнє меморіального центру "Бабин Яр".

"Історична правда" отримала файл з презентацією концепції майбутнього музею, над якою працює команда Хржановського. Враховуючи суспільний резонанс ми підготували переклад ключових слайдів презентації.

Тепер читач зможе сам скласти враження, якого роду соціальні експерименти громадянин РФ Хржановський має намір ставити над відвідувачами місця катастрофи київського єврейства, якою є філософія проекту та інструменти досягнення мети.

Ми запрошуємо до дискусії навколо презентації представників Меморіального центру "Бабин Яр", державного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр", істориків, психологів, фахівців музейної справи.

Всі публікації за тегом "Бабин Яр" можна прочитати тут 

Філософія

Перетворити забуте в те, що пам'ятається.

Мислити сьогодення через минуле.

Поєднати художні, перформативні, духовні, соціальні, освітні та дослідницькі практики.

Трактувати територію цілісно.

Спричиняти зміни діями.

Підлаштувати потужний особистий досвід всередині музейного простоту під індивіда, на противагу єдиному досвіду для всіх відвідувачів.

Зіштовхнути відвідувача зі справжнім собою в запропонованих обставинах.

Забезпечити багатошарові переживання та незабутні зустрічі.

Подорож у невідоме

Відвідувач, який вирушить у цю подорож отримає розуміння всіх аспектів життя. Він стикнеться з думками та емоціями, які, можливо, йому відомі, але не переживались у такий сконденсований та інтенсивний спосіб.

Він буде розглядати себе ніби крізь збільшувальне скло, гіперреальність, що долає межі реальності, проявлятися в обличчі іншого.

Це мозаїчне дзеркало відображає становище людини у всіх його нескінченних багатоликих формах, включно з красою, насильством, жахом, ніжністю – світ всередині світу.

Відвідувач мандрує в цьому світі так, ніби проходить крізь сильно заряджений каталітичний перетворювач.

Він може дійти до раптових осяянь, що змінять його погляд на себе або своє соціальне становище, розпочавши глибинне перетворення. Він може пережити моменти непевності, в яких глибинне знання та розуміння речей поза межами видимого світу проявляє себе.

Прозорість

Усі процеси будуть прозорими.

Усі плани розвитку, наради, документація будуть доступні для громадськості.

Кияни будуть залучені до обговорення основних стратегічних рішень.

Буде створена система голосування.

Наріжними елементами буде створення телевізійних, радіо та Інтернет-каналів YouTube.

Концепція повної прозорості підвищить обізнаність щодо розвитку проекту та виключить негативну громадську думку навколо донорів проекту та чутки про приховані наміри.

Бабин Яр: цілісна концепція архітектури, дизайн експозиції та ландшафту

Розробляючи концепцію, ми розглянули музей у контексті території Бабиного Яру – не лише як фізичний та історичний простір, але також як соціальне середовище.

Враховуючи це середовище, концепція музею передбачає взаємодію з людьми, для яких територія Бабиного Яру крім іншого – головний рекреаційний парк, разом з Павлівською психіатричною лікарнею № 1, з житловими масивами, дитячими садками, школами та виходом із станції метро Дорогожичі.

Ми розробимо концепцію для ширшого простору Бабиного Яру, де музей буде одним із компонентів, поряд із ландшафтними, соціальними, культурними та історичними елементами.

Процес розпочнеться з воркшопів та індивідуальних зустрічей з провідними архітекторами, художниками, дизайнерами виставок та музейними кураторами.

Наш підхід вимагатиме глибокої особистої залученості всіх сторін у тему цього проекту. Ця відданість і глибока емоційна залученість в суть проекту інформуватиме архітекторів, художників, дизайнерів та кураторів (творчу команду).

Результатом семінару буде призначення головного архітектора та митців, які керуватимуть дизайном проекту, більше того, для учасників, у яких розвинеться глибокий емоційний зв'язок з темою, але які не очолять проект, буде можливість продовжити участь у ширшій художній раді.

Всі креслення, плани та художні ідеї, розроблені протягом 6-місячного етапу воркшопу, будуть представлені на виставці у тимчасовому музеї.

У 1941 р. Хорхе Луїс Борхес написав короткі новели "Аналіз творчості Герберта Квейна" та "Сад перехресних стежок", в яких ідеться про теорію існування паралельних світів, через багатоваріантний текст оповідань.

Борхес переплітає вигадані історії із посиланнями на дійсні факти та документи, що створює ілюзію правдивості подій. Він допускає можливість створення перетинів та переплетень подій, щоб світ видався величезним, нескінченним лабіринтом.

Ці історії стали прототипом для так званих Ігрових книг, популярних у 1970-х. Ігрові книжки були побудований таким чином, щоб дозволити читачеві брати участь у розробці сюжету.

Рух читача книгою не був лінійним; він залежав від правил гри, випадку або безпосереднього вибору читача. Наприклад, читач міг пересуватися по книзі, кинувши жереб, а потім випадок вів його крізь сторінки історії.

Іноді автор пропонував читачеві можливість вибрати власну роль у книзі та рухатися лише за обраним персонажем, спостерігаючи світ з його точки зору.

У кінці абзацу або глави читачеві надавався певний код, який відсилав його на іншу сторінку; таким чином послідовність і, отже, інтерпретація, створювалась самим читачем. У такій книзі автор хіба надає пропозиції, але не диктує маршрут читачу.

Ігрові книжки передували квест-відеоіграм, які також дозволяють змінювати маршрут користувача. Кожен новий поворот у розвитку сюжету залежить від дії відвідувача.

Лабіринт

Концепт лабіринту є одним із варіантів побудови досвіду подорожі відвідувачів крізь музей. Цей концепт пропонує можливість опису як експозиції, так і архітектурного концепту.

Методи

Дій зараз

Початок мультидисциплінарних активностей до відкриття музею.

Співавтори

Залучення міжнародних та місцевих авторів із сильною особистісною залученістю.

Спільнота

Залучення громадськості через соціальні проекти з високим впливом.

Створення хабу.

Колобораційний підхід в архітектурному та виставковому дизайні

Метод роботи з архітекторами, художниками, дизайнерами виставок та музейними кураторами не ґрунтуватиметься на традиційних відносинах клієнт-консультант, але на засадах справжньої співтворчості.

Використання сучасної технології

Такі як психометричні алгоритми, голограми розпізнавання обличчя, віртуальна реальність.

Ідея експозиції

Унікальний особистий досвід

Подорож відвідувача різниться залежно від особистої оцінки (балів).

Імерсивні перформанси

Імерсивний театр – це перформативна форма, що посилює значення простору і дизайну; курування тендітними, чуттєвими середовищами; зосередження на особистому, індивідуальному досвіді відвідувача.

Етичні дилеми

Соціальні та психологічні експерименти, де етична дилема – центральний елемент.

Приклади зонування та просторів

Реконструйовані світи.

Історична наративна зона: Бабин Яр.

Зона особистих історій: голограматично відтворене інтерв'ю.

Зона віртуальної реальності: інтерактивний рольовий досвід.

Космос геноциду: з античності до сучасності.

Дитячий садок.

Науково-просвітній центр.

Молитовна зала.

Ритуальна їдальня.

Концертний зал.

Реабілітаційний центр.

Персоналізація

Різний досвід для різних відвідувачів

Онлайн реєстрація.

Персоналізація завдяки опитувальнику.

Багато версій аудіогіду.

Багато рівнів доступу.

Формування маршруту через алгоритми.

Різний маршрут для кожного відвідувача.

Досвід кожного відвідувача буде змінюватись залежно від його відповідей на простий опитувальник, який заповнюватиметься під час реєстрації.

Маршрут відвідувача спочатку визначатиметься тим, чи це їхній перший візит на виставку.

Бали відвідувача залежатимуть від виборів, зроблених під час візиту, що формуватиме унікальний відбиток даних.

Приклади інших маршрутів:

Маршрути дітей і дорослих будуть різними.

Маршрут дитини буде підлаштований до її віку.

Дорослі пройдуть складним і подекуди шокуючим емоційним шляхом, в центрі якого – можливості етичного вибору.

Приклади індивідуального відстеження

Відвідувачі отримають цифрові RFID картки замість квитків.

Технологія розпізнавання обличчя буде використана для того, щоб "розумно" вести відвідувача виставкою і створити його/її емоційний портрет наприкінці візиту.

Психологічні експерименти

Упродовж маршруту будуть моменти, що змусять відвідувача взяти участь в експериментах морального або етичного характеру, котрі спонукатимуть його/її думати і реагувати на визначені обставини.

Експерименти залежатимуть від кількості балів у профілі відвідувача та його/її попереднього досвіду на виставці.

Етична дилема

Приклади експериментів, які можуть бути застосовані у проекті

Стенфордський тюремний експеримент

Експеримент Мілгрема

Експеримен апатичного спостерігача

Експеримент Доброго самаритянина

Експеримент парку Роберта Кейва

Ефект Пігмаліона

Соціальний рух "Третя хвиля"

Стенфордський експеримент

Стенфордський тюремний експеримент (SPE) – експеримент із соціальної психології, який намагався дослідити психологічні наслідки уявної влади та був зосереджений на протистоянні між в'язнями та тюремними охоронцями. Експеримент був проведений в університеті Стенфорда 14–20 серпня 1971 року дослідницькою групою, яку очолив професо рпсихології Філіп Зімбардо, за участі студентів коледжу.

У ході дослідження добровольців було випадковим чином призначено"охоронцями" або "в'язнями", а сам Зімбардо виконував обов'язки наглядача.

Кілька "в'язнів" залишили проект до його завершення, а сам експеримент був перерваний через шість днів. Перші звіти про його результати стверджували, що студенти швидко опанували призначені їм ролі, при цьому деякі охоронці запровадили примусові заходи і врешті-решт вдалися до психологічних тортур над в'язнями.

Водночас, багато в'язнів пасивно приймали психологічне насилля і, навимогу офіцерів, активно погрожували іншим в'язням, які намагались це зупинити.

Експеримент був описаний у багатьох вступних підручниках з соціальної психології, хоча з деяких він був виключений через те, що його методика іноді ставиться під сумнів.

Офіс морських досліджень США фінансував експеримент як дослідження причин складних відносин між охоронцями та полоненими у ВМС США та в Корпусі морської піхоти США. Окремі його частини були зняті на плівку, а уривки відеозйомки є загальнодоступними.

Експеримент Мілгрема

Одне з найвідоміших досліджень феномену послуху у психології провів Стенлі Мілгрем, психолог Єльського університету. Він здійснив експеримент, присвячений конфлікту між послухом перед авторитетом та особистим сумлінням.

Мілгрем (1963) вивчав виправдовувальні свідчення осіб, обвинувачених в актах геноциду під час Нюрнберзького процесу. Їхній захист часто базувався на "послуху" ("слухняності"): мовляв, вони просто виконували накази начальства.

Експерименти розпочалися в липні 1961 року, через рік після суду над Адольфом Ейхманом в Єрусалимі. Мілгрем розробив експеримент, щоб відповісти на питання: Чи може бути, що Ейхман та мільйони співучасників Голокосту просто виконували накази?

Чи можна називати співучасниками їх усіх?

Мілгрем (1963) хотів дослідити, чи німцям було особливо притаманна слухняність перед владними особами, оскільки це було звичним поясненням нацистських вбивств у Другій світовій війні.

Мілгрем відібрав учасників експерименту, розмістивши оголошення в газеті Єльського університету, яке закликало чоловіків взяти участь у навчальному дослідженні.

Процедура полягала в тому, що учасник був поєднаний з іншою людиною, і вони тягнули жереб, щоб дізнатись, хто буде "учнем", а хто "вчителем".

Жереб був влаштований так, що учасник завжди ставав "вчителем", а "учнем" був один із спільників Мілгрема (прикидаючись реальним учасником).

Учня (спільника на ім'я містер Уоллес) забрали до кімнати, закріпили на руках електроди, а вчитель і дослідник зайшлив сусідню кімнату, де був розміщений генератор електричного струму і ряд вимикачів з позначками від 15 вольт (легкий удар) до 375 вольт (небезпека: сильнийудар) до 450 вольт (XXX).

Експеримент апатичного спостерігача

Процедура: в лабораторії моделюється надзвичайна ситуація (наприклад, жінка перебуває в надзвичайному розпачі), за якою спостерігає група об'єктів дослідження. Автори експерименту вимірюють, скільки часу знадобиться учасникам, аби втрутитися в ситуацію, і чи вони взагалі у неї втрутяться.

Гіпотеза: експеримент стверджує, що люди рідше пропонують допомогу жертві, коли поруч присутні інші люди; і чим більша кількість спостерігачів, тим менша ймовірність, що хтось із них допоможе. Чинники двозначності, згуртованості групи та розмивання відповідальності посилюють спільне заперечення серйозності ситуації.

Експеримент доброго самаритянина Дж. М. Дарлі та К.Д. Батсон

Мета: знайти зв'язок між рисами особистості та ймовірністю допомоги іншим у надзвичайних ситуаціях.

Процедура: студенти семінарії з релігійними переконаннями проходили тестування в будівлі 1, коли їм сказали терміново перейти до будівлі 2, щоб продовжити експеримент; по дорозі вони натрапили на чоловіка, що стогнав, та сидів у дверному отворі, стан якого був невідомий: поранений, хворий, п'яний?

Результати: незалежно від релігійних переконань, фактор терміновості та поспіху мав великий вплив на поведінку. У невеликому поспіху 63% допомогли потерпілому, в середньому – 45% та за високого поспіху – 10%.

Експеримент парку Роберта Кейва, проведений М. Шеріфом

Процедура: польовий експеримент за участю двох груп 12-річних хлопчиків, незнайомих один з одним, білошкірих представників середнього класу. Кожна група не знала про існування іншої. Після тижня ознайомчого періоду Шеріф влаштував змагання, через яке тертя між групами настало на 4-6 день.

Гіпотеза: Міжгруповий конфлікт виникає, коли дві групи змагаються за обмежені ресурси. Це дослідження показало, що конфлікт між групами соціально добре налаштованих дітей можуть причиняти упереджене ставлення та дискримінаційну поведінку.

Ефект Пігмаліона (есперимент Роберта Розенталя і Ленори Джекобсон)

Процедура: усі учні однієї початкової школи заповнили тест на рівень IQ. Їхні результати не розкрили для вчителів, а натомість вчителям повідомили, що у новому навчальному році деякі з їхніх учнів отримають вищі від очікуваних оцінки, ніж їхні колеги.

Вчителям розкрили імена багатообіцяючих школярів. Наприкінці досліду всі учні знову заповнили той самий тест на рівень IQ, що використовувався на початку досліду. Учні першого і другого класів показали статистично релевантні здобутки у групах "розумово багатообіцяючих учнів".

Висновок: Очікування вчителів, особливо відносно наймолодших учнів, можуть впливати на успішність цих учнів. Розенталь передбачив, що вчителі початкової школи можуть підсвідомо поводитися у спосіб, що підтримує і заохочує успішність учнів.

Наслідком ефекту Пігмаліона є ефект ґолема, в якому низькі очікування ведуть до пониження успішності. Обидва ефекти – це форми пророцтва, що самовтілюється. Згідно ефекту Пігмаліона, люди інтерналізують позитивні наліпки, а люди з позитивними наліпками відповідно мають успіх.

Соціальний рух третьої хвилі (есперимент Рона Джонса для пояснення того, як німецький народ міг прийняти дії нацистського режиму)

Під час викладання учням теми "Нацистська Німеччина" у своєму курсі "Сучасна історія світу" Джонсу було складно пояснити учням, як німецький народ міг прийняти дії нацистів, а тому вирішив створити соціальний рух як ілюстрацію привабливості фашизму.

Протягом п'яти днів Джонс провів низку вправ у класі, які підкреслювали дисципліну і спільноту. Коли рух вийшов за межі класу і почав налічувати сотні членів, Джонс почав відчувати, що рух вийшов з-під його контролю.

Він переконав студентів взяти участь у мітингу, переконуючи учнів, що цей шкільний проект був частиною національного руху і що на мітингу покажуть телевізійне оголошення про президентського кандидати від Третьої хвилі.

Коли учні прибули на мітинг, їм показали порожню трансляцію. Джонс розповів своїм учням про справжню природу руху як експерименту з фашизму, а тоді показав їм фільм про дії нацистської Німеччини.

Коридори суцільної темряви

Коридори з повним затемненням з'єднуватимуть певні простори експозиції, а відвідувачів проводитимуть через них сліпі поводирі.

Довжина таких відтинків маршруту становитиме від 2-х до 50-ти метрів.

Цей досвід занурення дозволятиме відвідувачам зрозуміти відчуття іншості, буття сліпим, а також значення повної довіри іншій людині.

У коридорах будуть присутні різноманітні фізичні елементи, що справлятимуть сильний емоційний вплив на відвідувачів. Наприклад: звуки, відчуття вологості довкола, низька температура, метал, м'яка підлога, запахи і непевність стосовно довжини відтинку маршруту.

Приклади різних просторів

Відтворені світи

Реконструкція методом занурення того простору, в якому жили євреї Києва до Другої світової війни.

Відвідувачі проводитимуть тут тривалий час. Реконструюватимуться як буденні, так і визначні події у житті євреїв Києва до нацистської окупації, дозволяючи нащадкам провести час у місцях, які були важливі для їх предків, взяти участь у буденних та важливих подіях та пережити через предмети і щоденний режим життя, що було зруйноване.

Волонтери та відвідувачі працюватимуть і житимуть на території Меморіалу. Від них вимагатиметься пильно дотримуватися всіх елементів одягу, зачісок і навіть буденного способу життя у довоєнному Києві.

Особливою частиною реконструкції світів буде кухня, де готуватиметься їжа різних соціальних груп.

Зони історичного наративу

Інтерактивні простори, що презентують світлини, кадри, цифрові та фізичні об'єкти, що документують історію трагедії у Бабиному Яру та Голокосту.

Зона особистих історій: інтерв'ю, відтворені за допомогою голограм

Ми використовуватимемо голограми як реалістичні проекції людей минулого, що оповідають свої історії.

Ми створимо проекції на основі документальних матеріалів, зібраних для проекту Стівена Спілберґа.

Нова технологія дозволяє нам створювати об'єкти, що надзвичайно реалістичні.

Залежно від їх особистих балів, відвідувачі зможуть зустрічати своїх двійників з минулого.

Грецькі маски

"Оживити і прожити" катастрофічну подію з точки зору учасника – це дійсно досвід, що приносить катарсис із очисним ефектом від перебування у комемораційному просторі.

Можна використовувати апарати віртуальної реальності (VR) для того, що уможливити досвід історичної трагедії масового знищення для сучасної аудиторії у спосіб, що нагадує використання масок у Давній Греції.

Одягаючи апарат віртуальної реальності, ви стаєте героєм трагедії, що носить маску, і переживаєте катастрофічну подію з точки зору учасника.

Зони віртуальної реальності

Віртуальна реальність (VR) – це приклад технології, що занурює людей у сильний емоційний стан.

Віртуальна реальність дозволяє перемістити людину у конструйоване середовище, де вони переживають обставини, що їх мусили витерпіти жертви трагедії. Це дозволяє повністю занурити глядача у переконливе відтворення подій.

Ми запропонуємо рольові маршрути у віртуальній реальності, що ставитимуть відвідувачів у роль жертв, колаборантів, нацистів та в'язнів війни, що мусили, серед іншого, спалювати трупи.

Глибока підробка (deepfake)

Глибока підробка (поєднання концепцій глибокого навчання та підробки) – це метод синтезування людського зображення за допомогою штучного інтелекту.

Цей метод використовується для поєднання і накладання існуючих зображень і відео на вихідні зображення та відео за допомогою машинного навчання, що відоме як генеративна змагальна мережа. Фраза "глибока підробка" виникла у 2017 році.

Завдяки цим можливостям, глибокі підробки використовувалися для створення фейкових порнографічних фільмів відомих особистостей, або для помсти через порнографію. Глибокі підробки можна також використовувати для створення несправжніх новин та злісних містифікацій.

У поєднанні із віртуальною реальністю, технологія глибокої підробки допоможе нам створити зв'язок між відвідувачем і рольовим маршрутом, так що відвідувач зможе упізнати себе у тому, що він переживатиме у віртуальній реальності.

Простір геноциду: від античності до сучасності

Це буде окремий простір, присвячений темі геноциду, де на кількох екранах показуватимуться місця світу, де стався або зараз відбувається геноцид, або місця, де людське життя знецінене політичним режимом (такі, як Сирія, Ємен, Донбас), від античний часів до сьогоднішнього дня.

Гватемала

Китай

Камбоджа

Руанда

Кінець експозиції: гральний майданчик

Кінець експозиції

Кінець експозиції буде життєствердним і маршрут відвідувача закінчиться на світлі та з надією на майбутнє. Саме це світле закінчення дає нам моральні та етичні підстави, щоб провести відвідувачів маршрутом, що буде емоційним випробуванням.

Наприклад, ми розробляємо ідею відкритого міського грального майданчика, який розміщуватиметься на виході з експозиції та матиме атракціони, створені відомими митцями та скульпторами світового рівня.

Їжа як концептуальний досвід

Той вид їжі, який подаватиметься, достосовуватиметься до профілю кожного індивідуального відвідувача. Залежно від їхньої тестової оцінки, ми пропонуватимемо відвідувачам ті типи їжі, які були доступні різним групам протягом Другої світової війни в Україні: наприклад, в'язням, німцям та колаборантам.

Також подаватиметься особлива їжа, яка базуватиметься на традиціях жалоби у євреїв та християн.

Їжу готуватимуть у Відтворених Світах і її приготування буде частиною досвіду відвідувача.

Перебування відвідувача у цьому просторі матиме певні умови, такі, як повна мовчанка.

Ландшафти

Науковий і освітній центр

Науковий і освітній центр – це приміщення для наукових заходів, конференцій з Голокосту та програм, що зводитимуть нащадків як жертв, так і колаборантів з метою уможливлення примирення та реабілітації шляхом діалогу.

Ми створимо Місце Пам'яті Травми – цей простір не буде частиною експозиції, а безпечним місцем, де можна буде ділитися спогадами і сімейними історіями.

Фахові психологи, що мають досвід роботи з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР), будуть присутні для надання підтримки. Це буде місце для спомину про трагедію Голокосту.

Це також буде місцем пам'яті незліченних воєн та трагедій—минулих і теперішніх,—що залишили після себе багатьох психічно травмованих людей. Тут спадок трагедії Бабиного Яру зможе перебувати у діалозі зі спадками інших трагічних подій нашого часу.

Наші головні освітні принципи

Розвиток критичного мислення, поглиблення чутливості до соціальних процесів, що привели до расизму, антисемітизму та ненависті до інших.

Розвиток гуманістичного світогляду. Освіта про людську постать під час Голокосту, заохочення вивчення людського образу та значення нашого вибору – минулого, теперішнього і майбутнього.

Заклик до соціального задіяння. Здобуття знань про героїзм, відпір та повстання протягом Голокосту, а також заклик до індивіда працювати на благо соціальних змін у своїй громаді як частини витворення власної ідентичності.

Графік

2019 (жовтень) – 2020 (березень) – семінари та особисті зустрічі з архітекторами, художниками, дизайнерами виставок та музейними кураторами.

2019 (жовтень) – 2020 (березень) – набір основних художніх та управлінських команд.

2020 (травень) – запуск ранньої серії проектуДІЙ ЗАРАЗ та флешмобів.

2020 (вересень) – запуск хабу, лекцій та конференцій, з залученням місцевих жителів та людей з усієї України.

2020 (квітень) – загальна концепція, розроблена та затверджена правлінням.

2020 (червень) – призначення провідного архітектора та дизайнера виставок, затверджених правлінням.

2020 (червень – жовтень) – архітектурний, виставковий та ландшафтний дизайн.

2020 (квітень – жовтень) – призначення команди спеціалізованих технологічних консультантів з виробництва високотехнологічних елементівмузейної експозиції.

2020 жовтня – повна архітектурна концепція, розроблена та затверджена правлінням.

2019 (жовтень) – 2020 (жовтень) – координація та переговори із стейкхолдерами: Національним парком "БабинЯр", Павлівською міською психіатричною лікарнею №1, Кирилівським монастирем та станцією метро Дорогожичі.

2021 р. (Вересень) – відкриття тимчасового музею.

12-місячний результат

Ініційовані проекти, воркшопи та співпраця допоможуть досягти основні ціли:

Актуалізувати тему "Бабиного Яру" в суспільстві;

Започаткувати способи комунікації проекту;

Завершити основний план виставки;

Завершити архітектурний проект;

Завершити ландшафтний проект;

Приклади проектів на ранній стадії

Проект інтерв'ю

Завдання "Інтерв'ю" – сформувати групу українців, зокрема киян, лояльних до проекту, для підвищення обізнаності та залученості до проекту громадян та створення контенту для майбутнього запуску в соціальних мережах / медіа.

Проект "Інтерв'ю" створить широкий портрет візії майбутнього сучасних українців, виходячи з їх минулого і теперішнього. Інтерв'юерам буде надана змога розмірковувати над питаннями особистого та екзистенційного характеру, основними в житті будь-якої людини.

Темапам'яті та забуття та трагедії Бабиного Яру є наріжними каменями ідентичності сучасних українців. Інтерв'ю проводитиме група підготовлених українських режисерів та журналістів.

Ця діяльність буде розділена на дві основні частини: інтерв'ю, проведене на території Бабиного Яру з місцевими жителями та тими, хто особисто знайомий з командою, та інтерв'ю з киянами, незалежно від їхнього місця проживання.

Тотальна аудіоінсталяція

Мета тотальної аудіоінсталяції – підвищення рівня обізнаності та залученості, а також створення глибокого емоційного впливу. Багатоканальна аудіосистема, встановлена на території заповіднику"Бабин Яр" створить звукові сцени пов'язані з подіями у Бабиному Яру в різні часи, впливаючи на аудиторію емоційно та фізично.

Наявні архітектурні споруди будуть використані для встановлення аудіосистем: ліхтарі, вентиляційні системи, лінії електропередач тощо.

Буде встановлено приблизно 200 аудіосистем. Комунікація буде здійснюватися через з'єднання споруд як на висоті, так і під землею. Медіа-сервер з 64-канальним аудіо інтерфейсом буде використаний як система відтворення.

Система підсилювачів, що передають звуковий сигнал за допомогою носія потужністю 100В, дозволить використання аудіосигналу без звукових перешкод. Завдяки низькому струму такі системи безпечнінавіть у разі падіння.

Приклади проектів звукового ландшафту

Імена. У дати масових розстрілів зачитуватимуться імена всіх відомих жертв. І цифри – для безіменних жертв. У встановлені дати розстрілів лунатиме сирена та постріли, позначаючи хвилину в пам'ять про трагедію.

Відомі діячі культури українського та єврейського походження будуть зачитувати фрагменти із спогадів, свідчень та історичних документів.

Архівні записи реальних голосів. Щоденний / щогодиннийсигнал вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру. Музичні твори, присвячені пам'яті жертв Бабиного Яру. Щоденні молитви різних релігій різними мовами.

Загальний фон інсталяцій звукового ландшафту буде містити звуки з 30-х років з Центрального державного кінофотофоноархіву.

Імерсивний звуковий променад

Бабін Яр – захоплива аудіопрогулянка у співпраці з театральною трупою Rimini Protocol (Німеччина) та U!Zahvati (Україна).

Захопливий аудіоперсформанс на місці трагедії Бабиного Яру, в якому глядачі самі стають близькими свідками та учасниками трагедії.

Remote X – захоплива імерсивна аудіопрогулянка для 50 осіб, випущена в 20+ країнах.

Український партнер Rimini Protocolв рамках проекту Remote X: Київський проект – це компанія U!Zahvati, що створює імерсивні вистави поза театральним простором:

"люди, які створюють такі речі, відкривають для вас абсолютно нові емоції. Вони змушують підводитись з театрального крісла і розчинятися в дії, що розгортається на тлі декорацій рідного міста. І ці почуття справді заслуговують на оплески. Навіть якщо ви можете лише плескати голосом у голові".

Фотопроект Бориса Михайлова

Фотосесії Бориса Михайлова, що відображають минуле крізь сьогодення, та демонструється на території самого проекту. Пов'язані роботи можуть бути представлені також на виставках Михайлова в Tate Modern, MOMA, Center Pompidou тощо.

Українські автори для Бабиного Яру

Залучення сучасних українських письменників та драматургів до створеннявідповідного інтелектуального контенту на тему Бабиного Яру.

Потенційні автори:

Наталія Ворожбит, Максим Курочкін, Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Андрій Курков, Артем Чех, Ірина Цилик, Борис Херсонський, Оксана Забужко, Катерина Бабкіна, Ірена Карпа, Андрій Любка, Віктор Неборак, Олена Гусейнова, Любко Дереш, Марія Матіос, Лесь Подерев'янський, Юрій Іздрик, Ліна Костенко.

Концерти та перформанси

Серії концертів за участі міжнародних зірок класичної та популярної музики, які виконують твори на території майбутнього Центру. Деякі твори будуть пов'язані з єврейством.

Мета цих заходів – привернути різні цільові аудиторій на територію майбутнього центру для підвищення обізнаності з темою та рівня емоційної зацікавленості учнів різного віку та соціокультурного походження. Це створить образ актуального висококультурного проекту.

Трансляції в прямому телеефірі та інтернет-трансляції концертів будуть ключовими для цих заходів.

Можливі виконавці: Daniel Barenboim, Eugene Kissin, Gidon Kremer, Vladimir Ashkenazi, Zubin Meta,Theodor Currentzis; Lenny Kravitz, Iggy Pop, Alice Cooper, Kiss, Jamiroquai.

Проекти з міжнародними знаменитими митцями та лідерами думок

Інтернет-кампанія та флешмоб за участю міжнародних знаменитостей, прихильники котрих, можливо, не знали про їхнє походження, спрямована на підвищення обізнаності з теми та залучення глобальної спільноти в процес розмірковування. Знаменитості читатимуть спогади та свідчення того часу, кажучи: "Якби я був там, я був би вбитий".

Організаційна структура

(схема, в якій в підпорядкуванні художнього керівника перебувають: головний науковець, виставка, колекція, піар, освіта, видавництво, цифрові проекти, публічні програми, куратори, дизайн та архітектура).

Ключові моменти

Розробити єдине творче та подієве бачення проектуМеморіалу та околиць.

Створити архітектурні та виставкові бріфи на основі спільного творчого та подієвого бачення Меморіалу.

Залучити майбутніх відвідувачів на територію Меморіалупрямо зараз задля створення аудиторії, збільшенняобізнаності та прихильності проекту.

Сформувати громадську думку в Україні.

Активізувати та залучити міжнародну спільноту та сформувати громадську думку за кордоном.

Залучити міжнародних митців через впровадження конкретних проектів на території Меморіалу зараз.

Сформувати неформальні творчі зв'язки та колаборації з місцевими та міжнародними митцями та діячами культури для їхнього подальшого залучення в проект.

Розвинути авторитетне мистецьке та інтелектуальне середовище в рамках проекту аби залучити кращих міжнародних експертів, митців та діячів культури.

Побудувати команду для впровадження ключових етапів.

Побудувати управлінську команду на основі архітектурного татворчого бачення проекту.

Перегляньте комунікаційну стратегію проекту.

Спостерігати за проектами третіх сторін, які поглиблюють дослідження предмету (наприклад, "Бабин Яр" Сергія Лозниці).

Необхідні попередні кроки

Перенесення відкриття постійного музею на 2025 рік

Зміна менеджменту проекту