Топ-10 історичних подій 2019 року

Напередодні нового 2020 року редакція "Історичної правди" обрала 10 ключових пов'язаних з історією подій року, що минає

Акінак з Мамай-гори

Найгучнішу археологічну знахідку року було зроблено на могильнику Мамай-гора у Запорізькій області. Це акінак (скіфський короткий меч) із золотими обкладками, листами руків'я, перехрестя та ковпачком для вістря. На артефакт натрапили у похованні скіфського юнака-зброєносця, якого дивним чином не торкнулися ані мародери давнини, ані сучасні чорні археологи.

 

Архів УІНП

Декомунізаційний пакет законів 2015 року передбачає створення Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті. Йому мають бути передані документи радянських репресивних органів, які нині зберігають українські силові структури. Реалізації цього рішення заважала відсутність в архіву УІНП окремого приміщення. Але у 2019  році Кабінет Міністрів України виділив для цього у Києві приміщення площею понад 11 тисяч кв. метрів. Архів буде базуватися у Києві на лівому березі на вул. Пухівській, 7, корпус № 5. Але попереду ще капітальний ремонт будівлі.

 

Комісія з реабілітації

Відповідно до прийнятого минулого року Закону "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" запрацювала Національна комісія з реабілітації. Першим реабілітованим цією комісію став 90-річний закарпатець Іван Мирон, який провів 25 у ГУЛАГу. 

 

Новий голова УІНП

Невдовзі після зміни влади в країні багаторічний голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович пішов у відставку. Був проведений конкурс, за результатами якого новим УІНП очолив кандидат філософських наук, керівник освітніх програм Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" Антон Дробович. В'ятрович та його прихильники сприйняли нового голову та його заяви доволі критично, хоча після першої прес-конференції симпатиків в умовно патріотичному таборі у Дробовича побільшало.

 

"Сила підпису"

У київській галереї "Лавра" відкрився квест-музей "Сила підпису". Проект розкриває тему важливості підпису та поєднує два формати. Перший - це експонати, пов'язані зі світовою та українською історією, від клинопису шумерів до Біловезької угоди 1991 року. Другий - інтерактивні загадки про підписи, які змінили світ.

 

"Справа Василя Стуса"

Головний редактор "Історичної правди" Вахтанг Кіпіані випустив збірку архівних документів з кримінальної справи Василя Стуса, показів свідків, листів поета з тюрми, спогадів його рідних та друзів. Політик Віктор Медведчук, який був адвокатом поета, подав на на упорядника та видавництво до суду. Він вимагає заборонити продаж книжки "Справа Василя Стуса" у будь-якій формі і на будь-якій території. Суд поки нічого не вирішив. Позов сприяв сплеску інтересу до видання. Наразі продано понад 9 тисяч примірників книги - для українського non-fiction це чимала цифра.

 

Спроба рекомунізації

На тлі зміни влади в Україні активізувалися сили, що прагнуть скасувати здобутки декомунізації. Це зокрема вилилося в низку спроб повернути старі назви топонімам. У червні 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва за позовом низки проросійських організацій скасував рішення про перейменування проспектів Московського та Ватутіна на Степана Бандери та Романа Шухевича відповідно. Проте апеляційний суд навпаки визнав перейменування законним. У Харкові мерія не полишає спроб перейменувати проспект Петра Григоренка на честь маршала Жукова. Комітет ВРУ з питань місцевого самоврядування підтримав ініціативу мешканців села Мармузовичі на Львівщині щодо повернення йому назви Андріївка. Цю назву селу було присвоєно радянською владою на честь вбитого у 1946 році комуністичного активіста Андрєєва.

 

Томос

Багаторічна боротьба за створення визнаної світом незалежної від Москви української церкви нарешті увінчалася успіхом. 5 січня Вселенський патріарх Варфоломій підписав Томос про автокефалію для Православної церкви України (ПЦУ). Наступного дня документ було урочисто передано Митрополиту Київському і всієї України Епіфанію. 

 

"Ціна правди"

Український Голодомор потрапив у велике європейське кіно. Польська режисерка Аґнєшка Голланд зняла фільм "Ціна правди". Головний герой стрічки - Гарет Джонс, журналіст з Уельсу, який прибув у Радянський Союз в 1933 році. Він на власні очі побачив жахи Голодомору та намагався розповісти про них світу. "Ціна правди" отримала престижну польську кінопремію "Золоті леви".

 

"Чорнобиль"

Американський канал HBO випустив міні-серіал "Чорнобиль", що набув величезної популярності у світі та сприяв зростанню інтересу до обставин катастрофи на ЧАЕС.

 

  

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.