Медведчук проти «Справи Василя Стуса». Раунд 2

Сьогодні в Дарницькому суді Києва відбулося друге засідання щодо позову Віктора Медведчука з вимогою заборонити книгу "Справа Василя Стуса", упорядником якої є історик та журналіст Вахтанг Кіпіані.

 
ВІКТОРІЯ РОЩИНА, HROMADSKE

На першому засіданні, що відбувалося 2 жовтня, ані самого Медведчука, ані його представника в залі суду не було. Як повідомила суддя Марина Заставенко, адвокат заздалегідь попередив, що у цей день перебуватиме за кордоном, і просив перенести засідання на іншу дату.

Сьогодні представник Віктора Медведчука таки з'явився в суд.

"Історична правда" поспілкувалася із стороною відповідача у справі – адвокатом В'ячеславом Якубенком:

"Сьогодні мало відбутися продовження попереднього засідання, на яке минулого разу не з'явився представник Медведччука, ну і сам Медведчук, відповідно.

Цього разу вже був адвокат. Проте, чи навмисно, чи випадково він дещо "погрався" зі строками. Він мав надіслати усім відповідачам відповідь на відзиви. І це він мав зробити ще у жовтні.

З якихось причин, йому не вдалося зробити це вчасно і відповіді на відзиви він надіслав лише 9 грудня. Відповідно станом на сьогодні, ніхто із нас цього документу не отримав і ми не мали можливості в суді будь-яким чином коментувати позицію Медведчука та його адвоката, оскільки не бачили цього документу.

Суду нічого не залишилось, як оголосити перерву в засіданні до 7 лютого" - повідомив у коментарі В'ячеслав Якубенко.


Нагадуємо
, що 29 серпня Вахтанг Кіпіані повідомив на своїй facebook-сторінці, що отримав позов від Віктора Медведчука.

Позивач вимагає заборонити розповсюдження (продаж) книжку "Справа Василя Стуса" у будь-якій формі і на будь-якій території.

Цивільний позов поданий на "захист честі, гідності та ділової репутації та спростування недостовірної інформації".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.