1993: Єльцин розстрілює будівлю парламенту. ВІДЕО

У жовтні 1993 року в незалежній російській державі завершилася конституційна криза, яка тривала вже багато місяців.

Відбувався перехід від радянської "системи рад" до президентського правління. Через відсутність нової Конституції наростало протистояння між обраним у 1991 році президентом Росії Борисом Єльциним і парламентом РФ.

Поштовхом до активних дій противників Єльцина стала спроба Єльцина розпустити парламент. Демонстрації прихильників парламенту жорстко розганялися міліцейським спецназом.

3 жовтня противники Єльцина з наказу віце-президента РФ Руцького захопили будівлю московської мерії і спробували прорватися в телецентр, при цьому загинули люди. Саме тоді з'явився той характерний пострадянський симбіоз комуністів і російських націоналістів.

Прихильники президента і уряду (на чолі з Віктором Черномирдіним, майбутнім послом Росії в Україні) теж почали "формувати народні дружини". З'явилися барикади на вулицях.

Вранці 4 жовтня Єльцин вивів на вулиці Москви війська. Танки Таманської дивізії розстрілювали будівлю парламенту (так званий "Білий дім") упритул, з Новоарбатського мосту. Частина захисників Білого дому здалася, дехто спробував прорватися.

Внаслідок масових заворушень загинуло не менше 157 людей і 384 було поранено. З них 124 загинуло 3 і 4 жовтня 1993-го. Єльцин отримав ширші повноваження, посаду віце-президента скасували, були призначені нові парламентські вибори (у Держдуму і Федеральні збори).

Серед московських молодят з'явилася мода фотографуватися на Новоарбатському мосту - з видом на почорнілі внаслідок пожежі поверхи Білого дому. Віктор Пелевін придумав слоган для цигарок "Парламент" - "И дьім Отечества нам сладок и приятен".

Показовий для російської історичної пам'яті момент - за опитуванням Всеросійського центру вивчення громадської думки і Левади-центру 2008 року 31% опитаних вважають винуватим у бойових сутичках у Москві... президента СРСР Михайла Горбачова, який у 1993-му вже два роки як відійшов від великої політики.

Самого ж Єльцина звинувачують тільки 24%.

В Україні теж була криза повноважень нової пострадянської влади. Боротьба між парламентом і президентом завершилися спільною перемогою - у червні 1996 року була прийнята нова Конституція.

Дивіться також інші матеріали за темою "Єльцин"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.