АНОНС: У Могилянці - лекція соратника Сахарова і Єльцина з Естонії

14 квітня в Києво-Могилянській академії відбудеться відкрита зустріч із Юло Вооглайдом, естонським філософом та політиком.

Зустріч анонсували організатори в соцмережі Вктонтакті.

Юло Вооглайд - відомий естонський мислитель в сфері трансформації освіти та почесний професор Тартуського університету. Три школи в Естонії працюють за освітніми принципами Юло Вооглайда, в тому числі відома Колегія Старого Талліна. 

Він переконаний, що розвиток особистості і громадянина, розкриття природніх талантів - головні завдання освіти.

Юло Вооглайд був народним депутатом СРСР і членом депутатської групи, в яку входили такі знакові особистості, як Андрій Сахаров і Борис Єльцин. Учасник делегації, яка вела переговори з Михайлом Горбачовим про вихід Естонії з Радянського Союзу. Тричі був обраний депутатом Парламенту незалежної Естонії.

 

Ключові питання зустрічі:


- Майбутнє студента залежить від його особистості, а не соціальності: освіта, яка вчить думати, а не запам’ятовувати.
- Чому справжнє навчання і творчісіть - нероздільні.
- Нова модель вищої освіти.
- Принципи розвитку і розкриття молоді.
- Як формується завтрашня еліта країни?

Зустріч "Кого виховують в університетах: особистість vs спеціальність"

Четвер, 14 квітня, 16:00

Місце: Києво-Могилянська академія (м. Київ, вул. Г. Сковороди, 2), 1-й корпус, ауд 217.

Вхід за попредньою реєстрацією

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.