1969: збірна Чехословаччини з хокею мститься СРСР за Прагу-68

Чехословаки виграли - і в ЧССР, де після вторгнення радянських військ тривало хитке примирення, розпочалися святкові маніфестації. 500 тисяч людей вийшло на вулиці по всій країні, з ейфорійними плакатами штибу "Отримайте за серпень" і "Перемога без танків".

Чемпіонат світу з хокею 1969 року планувалося провести в Празі. Але в серпні 1968-го в Чехословаччину увійшли радянські війська, і Міжнародна хокейна федерація перенесла світову першість в Стокгольм, щоб уникнути можливих заворушень у місті, де досі тривали масові демонстрації.

У грудні 1968 року чехословаки не приїхали на традиційний турнір у Москву. А в Стокгольм вони приїхали розлючені і натхненні - вся Чехословацька соціалістична республіка (ЧССР) бажала взяти реванш над "совітами" як не в політичному, то в спортивному протистоянні.

Відповідно до формули турніру, провідні команди зустрічалися двічі. Перший матч відбувся 21 березня. Потискати суперникам руки відмовилися хокеїсти обох команд. А капітан збірної ЧССР Йожеф Ґолонка нібито взяв ключку напереваги, як автомат, і дав із неї уявну чергу по радянським хокеїстам.

Чехословаки виграли - збірна СРСР зазнала першої в історії чемпіонатів світу поразки з "сухим" рахунком 0:2.

28 березня 1969-го, 44 роки тому, відбувся другий матч. Жертви "празької весни" знову виграли - 4:3. Збірна ЧССР стала першою в історії світового хокею, хто двічі розгромив СРСР в одному турнірі. Подивіться, на цьому відео є кадри з чехословацькими уболівальниками, які радісно розмахують плакатами "0:2 4:3".

В результаті за різницею забитих і пропущених шайб чемпіонами все одно став СРСР. Чехословаки отримали тільки бронзу, але повернулися додому як герої.

В ЧССР, де після вторгнення радянських військ тривало хитке примирення, розпочалися святкові маніфестації. 500 тисяч людей вийшло на вулиці по всій країні, з ейфорійними плакатами штибу "Отримайте за серпень" і "Перемога без танків".

Загалом демонстрації були мирні, але зафіксовано й кілька нападів на пости радянських військ. Було розгромлено представництво "Аерофлоту" у Празі. Протести були придушені чехословацькими силовиками, на той час уже очолюваними "яструбами" з місцевої Компартії.

Радянська влада використала ці хокейні заворушення для того, щоб прибрати з керівництва чехословацькими комуністами лідера "празької весни" Александра Дубчека. Замість нього першим секретарем Компартії ЧССР став Ґустав Гусак, який керував соціалістичною Чехословаччиною аж до оксамитової революції 1989 року.

Прорадянські чехословацькі газети таврували "неспортивну" поведінку своїх хокеїстів. Але цим і обійшлося - все ж таки "празька весна" демократизувала і самих комуністів.

Бо в 1950 році, коли недопущені своєю владою на турнір у Британію хокеїсти збірної ЧССР висловилися в пивній "У Герцлика" погано про комуністів, їх арештувала таємна поліція - прямо як у книзі про хороброго солдата Швейка. Чемпіони світу і Європи отримали по 5-15 років таборів...

Але це вже інша історія.

Дивіться також:

"Празька весна" 1968 року. Як це було. ФОТО

"Сила безсилих". Вацлав Гавел про спротив радянському режиму

1989: фінал оксамитової революції в Чехословаччині. ВІДЕО

Чехи відмовилися від пам'ятника Пушкіну, вшанувавши натомість Рейгана

1987: київське "Динамо" виграє кубок СРСР у Москві. ВІДЕО

Всі матеріали ІП за темою "Спорт"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.