1989: Сестричка Віка - переможець першої "Червоної Рути"

Це відео - запис з заключого концерту фестивалю. На той час творчість Віки була бомбою для неформальних народних мас: від одягу до політизованих текстів. Рок, панк і електроніка, музика і слова "Кузі" з "Братів Гадюкіних".

24 вересня 1989 року в Чернівцях завершилася "Червона Рута" - перший контр-культурний музичний фестиваль, і перше місце у жанрі рок-музики на ньому посіла досі незнана співачка Віка Врадій зі сценічним псевдонімом "Сестричка Віка".

Серед інших лауреатів тієї першої "Червоної Рути": "Брати Гадюкіни", "Кому Вниз", Віктор Морозов, Марічка Бурмака, Андрій Миколайчук... "ВВ" і Тарас Чубай отримали дипломи, гран-прі дісталося Василю Жданкіну. Любителі ностальгіїї називають першу "Руту" найкращою з усіх проведених на цей час дванадцяти фестивалів.

Започаткований українським комсомолом захід швидко обернувся антирадянським молодіжним бунтом-карнавалом. За два роки до кінця УРСР слухачі фестивалю розмахували жовто-синіми прапорами, а чернівецька міліція намагалася їх одібрати.

Це відео - пісня "Ганьба", яку Сестричка Віка співає на заключному концерті "Червоної Рути". Автор музики і слів - Сергій Кузьминський з "Братів Гадюкіних":

Кричу: "Ганьба!", але моє волання
Не долітає до престолу,
Була одна, тепер нас - тисячі,
І стали в коло,
І дивимся одне на одного,
Як молоді телєта.
Він каже: "Ето перші паростки
Національного самосознанія."
Але без него знаю я:

Хто не живе, той не вмирає,
Хто не заснув, той си не просинає,
Хто очі не відкрив, той ніц не баче,
За тобою, Морозенку, вся Вкраїна плаче.

На той час творчість Віки була бомбою для неформальних народних мас: від прикиду до слів. Ніна Гаґен вперемішку з Майклом Джексоном і натяком на майбутній спалах електронного етно, стьобні слова, де підколювалися вже не тільки партійні ретрогради та інертні народні маси, але й "діяспорні" діячі.

До "Червоної Рути" Вікторія Врадій співала естраду і джаз, а з Михайлом Боярським навіть записала саундтреки до радянських дитячих фільмів. Після фестивалю вона випустила кілька альбомів, а у 1993-му поїхала продовжувати музичну кар'єру в США.

У Штатах Віка працювала в музичних клубах, тричі виходила заміж. У 2004-му повернулася в Україну, сповнена нових ідей, але ненадовго. Зараз вона знову в Каліфорнії, працює менеджером.

У 2011-му Сестричка Віка не змогла приїхати на концерт пам'яті Сергія Кузьминського, бо на її фірмі саме був аудит.

Дивіться також:

1989: "Піду втоплюся..." і Андрій Миколайчук на "Червоній Руті". ВІДЕО

1971: "Червона Рута" стає переможцем першої радянської "Пісні року". ВІДЕО

1986: Віктор Цой стає кінозіркою в Києві. ВІДЕО

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.