1864: Громадянська війна в США. Реконструкція битви у Глушині

Цей американський військовий фільм демонструє зразок формування історичної пам'яті. В ньому немає поділу на "хороших-поганих", хоча 150 років тому техасці і каролінці з захопленням вирізали нью-йоркців та мічіганців і навпаки.

Битва у Глушині відбулася 5-7 травня 1864 року під час Громадянської війни в США - частина Потомацької армії генерала Гранта (Сполучені Штати) проти армії Північної Кароліни генерала Лі (Конфедеративні Штати, які проголосили незалежність від США).

Театром воєнних дій стала малозаселена, переважно лісова територія, кілометрів на 100 південніше Вашингтону, у штаті Вірджинія. Столиця Вірджинії Річмонд був столицею Конфедерації.

Менша за чисельністю армія Лі атакувала частини Гранта на марші через місцевість, яку називали Глушина. Південний генерал розраховував, що важкопрохідний лісовий ландшафт нівелює перевагу Гранта в живій силі і гарматах.

60 тисяч солдат Півдня проти 100 тисяч Півночі. Після введення у бій величезні піхотні підрозділи маневрували, блукали і воювали у густому сосновому лісі. Загинуло кілька тисяч людей, перемогу ніхто не отримав.

З історичної точки зору цей уривок американського фільму "Зла весна" (Wicked Spring) демонструє характерну для Громадянської війни тактику бойових дій - вогнева сутичка зі стрілецькою зброєю.

Рушниці середини XIX-го сторіччя заряджалися, як і в наполеонівські часі - з дула. Як 300 років до того козаки, американські солдати носили відміряні заряди - порох і куля в паперовому згорточку. Щоб доставити заряд у ствол, солдат скушував папір, висипав порох у ствол, вкидав кулю і папір у якості пижа і прибивав усе це шомполом.

Але далі вже починалися відмінності. Відпала необхідність засипати додаткову мірку пороху з ладівниці на бокову поличку мушкета і висікати вогонь для її запалу. Цю процедуру солдатам армій Лі і Гранта замінив винайдений за 30 років до того (американцем, до речі) капсуль, який надягався на казенну частину - при ударі курка він підпалював забитий у ствол пороховий заряд.

Ця зброя (на відміну від наполеонівських війн) переважно була вже не гладкоствольною, а нарізною. Вкупі зі спрощеною процедурою зарядження це давало високу точність, відсутність осічок і частоту стрільби кожні 30-40 секунд. Через це у Громадянській війні майже не доходило до показаних у "Злій весні" багнетних атак.

З неісторичної точки зору знятий у 2002-му фільм демонструє зразок формування історичної пам'яті. В ньому немає поділу на "хороших-поганих", хоча 150 років тому техасці і каролінці з захопленням вирізали нью-йоркців та мічіганців і навпаки. В тій війни загинуло більше американців, ніж під час обох Світових.

Сюжет: троє солдат із армії індустріальної капіталістичної Півночі губляться під час бою в лісі, де зустрічаються з такими ж трьома заблукалими - тільки вже з армії аграрного рабовласницького Півдня. Щоб вижити, їм треба домовитися одним з одним.

Дивіться також:

Поляки проти Будьонного у 3-D. "Варшавська битва". ВІДЕО

Олесь Доній у ролі Петлюри. ВІДЕО

"Той,ХтоПройшовКрізьВогонь": враження. ВІДЕО, ФОТО

Англо-німецька різанина в болотах під Іпром. ВІДЕО

Голлівудський бойовик про російсько-грузинську війну. ВІДЕО

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.