У Києві показали 3D-модель корони Данила Галицького. ВІДЕО

У Києві представили 3D-модель відновленого оригінального зображення корони, яка належала князю Волинсько-Галицької держави Данила Галицькому та його спадкоємцям.

Як зазначив на пресконференції кандидат історичних наук та науковий співробітник Інституту історії України Олександр Алфьоров, нині це найточніша модель корони, яка є, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Перед вами зараз найбільш точне з усіх існуючих зображень корони Данила Галицького. Реконструкція її зображення спирається на безпосередні джерела, які не можна виправити", - сказав Алфьоров.

Він зазначив, що корона Данила Галицького є одним із невід'ємних атрибутів на рівні з прапором, гетьманськими та президентським клейнодами. "Корона по-різному була зображена. Єдине, до чого дійшли історики у ХІХ – на початку ХХ сторіччя, що можливо корона Данила Галицького була перероблена перемишльським єпископом на свою митру, бо дійсно ця митра дуже сильно нагадує корону.

Проте дослідження, які навколо цієї корони відбувалися, підтвердили, що сама корона – це виріб XVIII століття, вона не дорогоцінна. Метал – бронза з достатньо низькоякісною позолотою, що не відповідає статусу короля Данила", - розповів співробітник Інституту історії України, додавши, що каміння у короні було дорогоцінним.

Досі місце перебування корони Данила Галицького невідоме, проте залишились відомості про її розмір та приблизний вигляд.

"Перед тим як ми брались до розробки моделі, переглянули багато інших корон того часу, бо межа між достовірністю і фантазією дуже тонка, і потрібно, перш за все, добре розбиратись в мистецтві ХІІ-ХІІІ століття.

Ми взяли за основу корону Генріха Третього та "Малюнок короля, що тримає скіпетр", оскільки їхні способи прикрашання подібні до корони Галицького", - зазначив засновник "Студії архітектури та історії реконструкцій" Валерій Міщенко.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.