Спецпроект

1935: гітлерівське телебачення - вар'єте і пропаганда

Націонал-соціалістичне телебачення проіснувало з березня 193-го до вересня 1944-го. Красиві високі юнаки в одностроях Вермахту танцюють з білявими дівчатами. "До поранення на Східному фронті я взагалі не думав, що навчуся танцювати". - "У вас ампутовані обидві ноги?" - "Так. Життя прекрасне".

22 березня 1935 року телебачення розпочало свою тріумфальну ходу світом - з нацистської Німеччини.

Начальник Імперського мовлення Ойген Гадамовський доповів (прямо в ефірі) Гітлеру: "Зі станції Берлін-Вітцлебен розпочато перше у світі регулярне телевізійне мовлення... Настав час, коли ми готові передати через націонал-соціалістичне ТБ ваш образ, мій фюрере, всім німецьким серцям".

Націонал-соціалістичне телебачення проіснувало з березня 1935-го до вересня 1944-го. Його сигнал приймали біля 700 телевізійних апаратів по всій Німеччині.

Формула успішного ТБ від Геббельса: 75% розважайлівка і 25% - пропаганда

Нещодавно німецький журнал "Шпіґель" знайшов архів нацистських телепередач. Деякі уривки можна побачити в цьому відео (на жаль, з англійськими коментарями поверх оригінального запису).

У 1936 році транслюють усілякі вар'єте - з танцями і музикою. "Не тільки ковбої знають, як застосовувати ласо", - жартує ведучий. Далі жарти ще крутіші: "Тих іноземних музикантів, які гратимуть не в ноту, відправлятимуть у концертаційні табори".

В 1943-ому закликають бути "господарями власної долі". Це передача про шпиталь, де лікуються ветерани з ампутованими кінцівками. Вони організовано і дружно долають на протезах лінію перешкод. Дивитися на цей ентузіазм доволі лячно.

Нацистський агітпроп на поштових листівках

Красиві високі юнаки в одностроях Вермахту танцюють з білявими дівчатами. "До поранення на Східному фронті я взагалі не думав, що навчуся танцювати". - "У вас ампутовані обидві ноги?" - довірливо тулиться дівчина. - "Так, але життя прекрасне".

"А на завершення нашого вечора - маршова музика, - усміхається дикторка. Її губи намальовані чорним, бо тодішня телетехніка не сприймала червоного кольору. - Хайль Гітлер!"

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.