5 січня 1940

Шампанське, сир та ікра. Що їли на застіллі нацисти й комуністи в 1940 році

Процес переселення німецького населення до Райху мав відбуватися під контролем Радянсько-німецької мішаної комісії з евакуації. Щоб це здійснити, делегації комісії мусили тісно спілкуватися. Яких форм це спілкування подекуди набувало, видно з такого промовистого документу.

Офіцер Вермахту та комісар Червоної армії за святковим столом. Брест, 1939 рік

Після підписання 23 серпня 1939 року договору про дружбу та ненапад ("пакт Молотова—Ріббентропа") настав "медовий місяць" у стосунках між СРСР та Третім Райхом.

Обидві країни поділили Східну Європу, встановили спільний кордон і налагодили економічну співпрацю. Співпрацювали нацисти з комуністами й в інших сферах.

28 вересня 1939 року міністри закордонних справ Молотов і Ріббентроп підписали "Довірочний протокол", згідно з яким "уряд СРСР не перешкоджатиме німецьким громадянам та інших особам німецького походження, які проживають у сферах його інтересів, якщо вони матимуть бажання переселитися в Німеччину або у сфери німецьких інтересів".

 З фондів Галузевого державного архіву СБУ

Тобто, в Протоколі йшлося про переселення німців з країн Балтії, Західної Білорусії, Волині, Галичини, Буковини (північної та південної), Добруджі до Німеччини. Радянська сторона домагалася переселення українсько-білоруського населення з територій, окупованих Гітлером.

Процес переселення повинен був відбуватися під контролем Радянсько-німецької мішаної комісії з евакуації. 20 жовтня 1939 року Політбюро ЦК ВКП(б) затвердило склад і повноваження радянської делегації Комісії. Її очолював Максим Литвинов із Народного комісаріату закордонних справ СРСР.

Тож протягом 1939—1940 років балтійські держави залишило біля 120 тис. німців, Волинь і Галичину — біля 128 тис., Північну Буковину 43—44 тис., Бессарабію — майже 107 тис.

Щоб це здійснити, делегації Радянсько-німецької мішаної комісії мусили тісно спілкуватися. Яких форм це спілкування подекуди набувало, видно з такого промовистого документу. До смертоносного зіткнення колишніх союзників залишалося ще півтора року. А поки — горілка, шампанське, сир та ікра…

 

--------

Голові РНК УРСР

тов. Корнійцю

Згідно з вашим проханням, направляю список продуктів, потрібних мішаній комісії з евакуації німецького населення.

Додаток: список.

Заступник народного комісара внутрішніх справ УРСР

Горлинський

5 січня 1940 р.

м. Київ

СПИСОК

продуктів для мішаної комісії з евакуації німецького населення

(на 315 чол.)

Сардинки – 2000 коробок

Шпроти – 1000 –"–

Сир голландський – 500 кг

Сир швейцарський – 600 кг

Ковбаси сухої – 300 кг

Ковбаси напівсухої – 300 кг

Шинки – 400 кг

Ікри кетової – 200 кг

Зернистої ікри – 300 кг

Балику – 150 кг

Сьомга – 400 кг

Оселедець – 500 кг

Консервів різних – 2000 коробок

Горілка – 800 літрів

Сов[єтське] шампанське – 600 пляшок

Вино різне – 2000 –"–

Скумбрія – 500 кг

Сосиски мисливські – 100 кг

Цукерок хороших /на розсуд/

Папіроси.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.