2007: Євробачення і Вєрка Сєрдючка з піснею "Dansing Lasha Tumbai" 9 березня у Гельсінки

Україна обрала свого представника на Євробачення 2007 за допомогою національного відбору, який відбувся 9 березня 2007 року.

Українська телекомпанія оголосила про те, що вибір був відкритий, і всі виконавці, які хотіли взяти участь, мали право позмагатися за путівку до Гельсінки. необхідно надіслати в формі заявки.

Національна телекомпанія України обрала вісім пісень і виконавців. Вєрка Сердючка перемогла у нацвідборі. Система голосування: 50 на 50 (журі + телеглядачі).

Отже, Україна зайняла друге місце на пісенному конкурсі 2007, набравши 235 балів. І одразу після цього у пісні з назвою "Dansing Lasha Tumbai" частина людей почула фразу: "I want you to see – Russia goodbye!" (Я хочу тебе бачити - Росія до побачення!).

І це викликало вкрай негативну реакцію на пісню з російської сторони. І улюблениця багатьох в Росії, пишногруда Вєрка Сердючка, випадково опинилася ізгоєм в країні, яка ще кілька місяців тому вважала українську "провідницю" своєї народною співачкою.

Сам Андрій Данилко спростовував цю інформацію і зазначав, що "Лаша тумбай" це лише словосполучення монгольською мовою. Після перемоги Джамали у 2016 році він знову прокоментував цей прецедент:

"По-перше, це був перший прецедент, коли був скандал такого масштабу. Минуло вже 10 років, але про це до сих пір пам'ятають. Це люди, які мають вагу. Їх розлютило те, що Сердючка мала фантастичний успіх, тому і придумали "Рашу гудбай", яка співзвучна "Лаша тумбай". Все це було подано російській публіці так, що я плюнув в обличчя Росії....

Я дуже добре ставлюся до російської групи "Serebro", яка тоді виступала від Росії на Євробаченні. До цих дівчаток все це не має ніякого відношення. Але як я розумію, це була прем'єра і презентація групи на Євробаченні, і "Срібло" готували на "срібне місце".

В результаті з'явилася б гарна легенда. Але я просто перейшов дорогу, і сам зайняв це місце. Це розлютило тодішнє керівництво деяких російських каналів і продюсерів цієї групи. Я розумію їх злість."

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.