Дискусія "Як Чорнобиль наблизив розпад СРСР". ТРАНСЛЯЦІЯ з "Арсеналу"

26 квітня цього року виповнюється 30 років з моменту аварії на Чорнобильській атомній електростанції, яка є не тільки найбільшою катастрофою в історії ядерної енергетики, але й подією всесвітньо-історичного значення, що відбулася на теренах України.

Публічною дискусією "Як Чорнобиль наблизив розпад СРСР? Як впливає на Україну?" Інститут національної пам’яті прагне повернути тему Чорнобильської катастрофи в публічний дискурс. Це розмова про:

- минуле та його уроки: однозначно сама аварія, реакція на неї тодішньої радянської влади, організація заходів із ліквідації наслідків трагедії вкотре проявили нелюдяну та злочинну природу комуністичної системи, а також некомпетентність її керівництва;

- сьогодення: монстр під саркофагом досі залишається викликом, Чорнобиль – тестом на спроможність української влади належним чином виконувати свої обов’язки, адже люди, яких так чи інакше торкнулася аварія, ліквідатори чи їхні сім’ї досі становлять значну частину нашого суспільства;

- майбутнє: адже в питанні радіаційних катастроф наша національна пам’ять є важливим досвідом для світу, а українські інтелектуальні напрацювання – передовими в світовій думці.

Інше за темою ЧОРНОБИЛЬ

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.