1975: Брежнєв диригує з'їздом польських комуністів. ВІДЕО

Під час Сьомого з'їзду Польської об'єднаної робітничої партії гість з'їзду Леонід Брежнєв диригував делегатами під час спільного виконання "Інтернаціоналу".

ПОРП - прорадянська марксистська партія, правляча сила в Польській народній республіці 1948-1989 рр. Сьомий партійний з'їзд відбувся у Варшаві у грудні 1975 року, на нього приїхали колеги з інших країн соціалістичного табору.

Ця історія була в ПНР "міською легендою", непідтвердженим історичним анекдотом. Але в 1990-х було знайдено плівку з записом диригування на з'їзді.

"Під час співу "Інтернаціоналу" Брежнєв як диригент повернувся до залу і почав керувати делегатами, надимаючи щоки і вимахуючи руками, - згадує тогочасний перший секретар ЦК ПОРП Едвард Ґєрек. - З відстані справляв ураження п'яного, хоча насправді був нафарширований ліками".

На цьому відео Ґєрек стоїть найвище і безпомічно, хоч і схвально, дивиться на Брежнєва за трибуною.

"Пізніше, під час виголошення мною програмної резолюції, Брежнєв поводився так галасливо, що я ледве дочитав. - згадує персек ПОРП. - Виявилося, що він хвалився перед сусідами [головами компартій НДР, Чехословаччини і Румунії - ІП] якоюсь золотою ручкою".

Дивіться також:

Росіяни вважають українця найкращим правителем XX сторіччя

1970: новорічне звернення Брежнєва до радянського народу. ВІДЕО

1982: похорони Брежнєва. Труна падає у могилу. ВІДЕО

Інші матеріали за темою "Брежнєв"

Інші матеріали за темою "Польща"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.