1991: Прес-конференція ГКЧП у Москві. ВІДЕО

19 серпня 1991 року Державний комітет із надзвичайного стану (рос - ГКЧП) виступив із заявою: "Ми виступаємо за істино демократичні процеси, за послідовну політику реформ, яка веде до економічного і соціального процвітання нашої Батьківщини".

Забута історія має звичку повторюватися.

"Історична правда" з огляду на естетичну подібність українського політичного процесу до подій серпня 1991 року пропонує пригадати, як це було і публікує повний відеозапис прес-конференції Державного комітету з надзіичайного стану (ГКЧП) 19 серпня 1991 року та дещо скорочений текст Звернення ГКЧП до радянського народу.

Путч у Москві тривав 3 дні - з 19 по 21 серпня 1991 року, 22 серня члени ГКЧП були заарештовані.

"В тяжкие, критические для судеб отечества и наших народов час, обращаемся мы к Вам.

Над нашей великой родиной нависла смертельная опасность. Начатая по инициативе М. С. Горбачёва политика реформ, задуманная как средство обеспечения динамического развития страны и демократизация общественной жизни, в силу разных причин, зашла в тупик.

На смену первоначальному энтузиазму и надеждам пришли безверие, апатия и отчаяние. Власть на всех уровнях потеряла доверие населения. Политиканство вытеснило из общественной жизни заботу о судьбе отечества и гражданина. Насаждается злобное глумление над всеми институтами государства. Страна, по сути, стала неуправляемой. (...)

Циничная спекуляция на национальных чувствах - лишь ширма для удовлетворения амбиций. Ни сегодняшние беды своих народов, ни их завтрашний день не беспокоят политических авантюристов. Кризис власти катастрофически сказался на экономике. Хаотичное, стихийное скольжение к рынку вызвало взрыв эгоизма регионального, ведомственного, группового и личного. (...)

Давно пора сказать людям правду: если не принять срочных и решительных мер по стабилизации экономики, то, в самом недалёком времени, неизбежен голод и новый виток обнищания, от которых один шаг до массовых проявлений стихийного недовольства с разрушительными последствиями.

Только безответственные люди могут уповать на некую помощь из-за границы. Никакие подачки не решат наших проблем - спасение в наших собственных руках. (...)

Государственный комитет по чрезвычайному положению" в СССР полностью отдаёт себе отчёт в глубине поразившего нашу страну кризисa. Он принимает на себя ответственность за судьбу Родины, и преисполнен решимости принять самые серьезные меры по скорейшему выводу государства и общества из кризиса.

Мы обещаем провести широкое всенародное обсуждение проекта нового союзного договора, незамедлительно восстановить законность и правопорядок, положить конец кровопролитию, объявить беспощадную войну уголовному миру, положить конец произволу расхитителей народного добра.

Мы выступаем за истинно демократические процессы, за последовательную политику реформ, ведущую к экономическому и социальному процветанию нашей Родины.

В здоровом обществе станет нормой постоянное повышение благосостояния всех граждан. Мы сосредоточим внимание на защите интересов самых широких слоёв населения. Развивая многоукладный характер народного хозяйства, мы будем поддерживать и частное предпринимательство. Нашей первоочередной задачей станет решение продовольственных и жилищных проблем.

Мы призываем всех советских людей в кратчайший срок восстановить трудовую дисциплину и порядок, поднять уровень производства, что бы затем решительно двинутся в перёд - от этого зависит наша жизнь и судьба отечества.

Мы являемся миролюбивой страной и будем неукоснительно соблюдать все взятые на себя обязательства, но никогда и никому не будет позволено покушаться на наш суверенитет , независимость и территориальную целостность.

Мы призываем всех истинных патриотов, людей доброй воли положить конец нынешнему смутному времени, осознать свой долг перед Родиной и оказать всемерную поддержку усилиям по выводу страны из кризиса".

Дивіться також:

1991: офіціоз програми "Время" про ГКЧП і Кравчука. ВІДЕО

Початок кінця. Радянський Союз помирав під "Лебедине озеро"

15% українців вважають, що перемога ГКЧП зробила б їхнє життя кращим

Як розпадався СРСР. Спогади доньки Брежнєва

1991: Союз убив сам себе. ВІДЕО

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.