1941: наслідки японської атаки на Перл-Харбор. Кольорове ВІДЕО

Президент США Рузвельт виступив з експресивною промовою перед Конгресом, у якій назвав день нальоту на Перл-Харбор "датою ганьби". Америка оголосила війну Японії і вступила у Другу Світову союзником Британії, Китаю та СРСР.

7 грудня 1941 року 363 літаки, які злетіли з шести авіаносних кораблів Японського імператорського флоту, завдали удару по гавані Перл-Харбор на Гавайських островах - основній базі Тихоокеанського флоту США. Вони кидали бомби і торпеди на кораблі, обстрілювали берегові зенітні батареї, знищували літаки на островних аеродромах.

Внаслідок аварії загинуло 2402 американці. З них 1177 - на борту лінкора "Арізона", який вибухнув і затонув після авіаудару пікіруючих бомбардувальників. Палаюча "Арізона" разом із іншими лінійними кораблями є й на цьому відео.

Залишки "Арізони" досі лежать на дні затоки Перл-Харбор - вони перетворені в національний меморіал. З корпусу судна потроху витікає паливо, плями якого називають "сльозами "Арізони". Прийнято, що кожен новообраний президент США відвідує меморіал.

Японські втрати склали 64 загиблих. З військової точки зору це був надзвичайно ефективний удар.

Меморіал "Арізони" над затонулим лінкором. Фото: portaloha.com

Під час атаки в гавані знаходилося 7 із 9 американських лінійних кораблів. Чотири лінкори було затоплено, решта - пошкоджено. Але це були кораблі часів Першої світової, натомість жоден із трьох американських авіаносців у Тихому океані не був ушкоджений - під час нападу вони не були в Перл-Харборі.

Атака на Перл-Харбор мала прикрити японське просування в "Південний ресурсний регіон" (термін японського Генштабу на позначення Південно-Східної Азії). Внаслідок нападу громадська думка в США змінилася з ізоляціоністської на користь участі країни у Другій світовій.

Президент США Франклін Делано Рузвельт виступив з експресивною промовою перед Конгресом, у якій назвав день нальоту на Перл-Харбор "датою ганьби". Америка оголосила війну Японії і вступила у Другу Світову союзником Британії, Китаю та СРСР.

1941: закон США про ленд-ліз - допомогу тим, хто бореться з нацизмом. ВІДЕО

Японія захопила значну частину Тихоокеанських островів і Південно-Східну Азію, від Індії до Австралії. Більшість Другої Світової США воювали на цьому фронті. Зрештою саме Японія завершила Другу світову війну, підписавши капітуляцію 2 вересня 1945 року.

Наприкінці війни з 22 японських кораблів, які брали участь у рейді на Перл-Харбор, залишався тільки один.

Це кольорове відео - частина архіву італійського історика Вінсенте Романо. Ми вже друкували його кадри з нарізкою з фотокулеметів.

Дивіться також:

1945: США проти Японії - зйомка з атакуючих літаків. ВІДЕО

Американський агітпроп часів Другої світової. ФОТО

1991: Автострада Смерті - розбомблена іракська колона в Кувейті. ВІДЕО

Війна у В'єтнамі. Документальні ФОТО

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.