1864: Громадянська війна в США. Реконструкція битви у Глушині

Цей американський військовий фільм демонструє зразок формування історичної пам'яті. В ньому немає поділу на "хороших-поганих", хоча 150 років тому техасці і каролінці з захопленням вирізали нью-йоркців та мічіганців і навпаки.

Битва у Глушині відбулася 5-7 травня 1864 року під час Громадянської війни в США - частина Потомацької армії генерала Гранта (Сполучені Штати) проти армії Північної Кароліни генерала Лі (Конфедеративні Штати, які проголосили незалежність від США).

Театром воєнних дій стала малозаселена, переважно лісова територія, кілометрів на 100 південніше Вашингтону, у штаті Вірджинія. Столиця Вірджинії Річмонд був столицею Конфедерації.

Менша за чисельністю армія Лі атакувала частини Гранта на марші через місцевість, яку називали Глушина. Південний генерал розраховував, що важкопрохідний лісовий ландшафт нівелює перевагу Гранта в живій силі і гарматах.

60 тисяч солдат Півдня проти 100 тисяч Півночі. Після введення у бій величезні піхотні підрозділи маневрували, блукали і воювали у густому сосновому лісі. Загинуло кілька тисяч людей, перемогу ніхто не отримав.

З історичної точки зору цей уривок американського фільму "Зла весна" (Wicked Spring) демонструє характерну для Громадянської війни тактику бойових дій - вогнева сутичка зі стрілецькою зброєю.

Рушниці середини XIX-го сторіччя заряджалися, як і в наполеонівські часі - з дула. Як 300 років до того козаки, американські солдати носили відміряні заряди - порох і куля в паперовому згорточку. Щоб доставити заряд у ствол, солдат скушував папір, висипав порох у ствол, вкидав кулю і папір у якості пижа і прибивав усе це шомполом.

Але далі вже починалися відмінності. Відпала необхідність засипати додаткову мірку пороху з ладівниці на бокову поличку мушкета і висікати вогонь для її запалу. Цю процедуру солдатам армій Лі і Гранта замінив винайдений за 30 років до того (американцем, до речі) капсуль, який надягався на казенну частину - при ударі курка він підпалював забитий у ствол пороховий заряд.

Ця зброя (на відміну від наполеонівських війн) переважно була вже не гладкоствольною, а нарізною. Вкупі зі спрощеною процедурою зарядження це давало високу точність, відсутність осічок і частоту стрільби кожні 30-40 секунд. Через це у Громадянській війні майже не доходило до показаних у "Злій весні" багнетних атак.

З неісторичної точки зору знятий у 2002-му фільм демонструє зразок формування історичної пам'яті. В ньому немає поділу на "хороших-поганих", хоча 150 років тому техасці і каролінці з захопленням вирізали нью-йоркців та мічіганців і навпаки. В тій війни загинуло більше американців, ніж під час обох Світових.

Сюжет: троє солдат із армії індустріальної капіталістичної Півночі губляться під час бою в лісі, де зустрічаються з такими ж трьома заблукалими - тільки вже з армії аграрного рабовласницького Півдня. Щоб вижити, їм треба домовитися одним з одним.

Дивіться також:

Поляки проти Будьонного у 3-D. "Варшавська битва". ВІДЕО

Олесь Доній у ролі Петлюри. ВІДЕО

"Той,ХтоПройшовКрізьВогонь": враження. ВІДЕО, ФОТО

Англо-німецька різанина в болотах під Іпром. ВІДЕО

Голлівудський бойовик про російсько-грузинську війну. ВІДЕО

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.