Спецпроект

1984: реклама першого Macintosh від Apple

Рекламний ролик авторства Рідлі Скотта, який крутився всього один день, але став класикою. "Макінтош" бореться з тиранією Великого Брата і обіцяє, що 1984-ий рік не стане "1984-им" із роману Орвелла.

27 (!) років тому компанія Apple представила свій персональний комп'ютер - Macintosh. Це був перший ПК з графічним інтерфейсом і мишею, котрі стали простішими для стосунків пересічного юзера з компом, ніж інтерфейс командного рядка.

Перед презентацією нового продукту "яблучники" запустили рекламу з анонсом події. Ролик був у ротації всього добу, але став класикою.

Сюжет обігрує похмуру антиутопію Джорджа Орвелла. Спортивна героїня, яка, очевидно, і має символізувати новий продукт, знищує екран, з якого Великий Брат провадить для зазомбованих громадян п'ятихвилинку ненависті.

Інтер-Нєт! Чому СРСР так і не створив державну інформаційну мережу

І слоган: "24 січня Apple Computers представить Macintosh. І ви побачите, чому 1984 не виглядатиме, як "1984".

Режисером ролику був Рідлі Скотт.

З того часу продукція компанії стала настільки культовою, що вже з'явилися і сатиричні пародії на перший рекламний ролик Мака, де Великим Братом виступає засновник Apple Стів Джобс.

Відеозапис презентації першого Macintosh (ПК говорить, жартує, що не треба довіряти компам, "яких ви не можете підняти" і хвалить своїх творців Джобса і Возняка :) під овації величезного залу) дивіться тут.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.