Штучний інтелект відтворив три втрачені картини Клімта

Мобільний додаток Google Arts & Culture запустив інтерактивний хаб під назвою "Klimt vs. Klimt — The Man of Contradictions".

У межах цього проєкту за допомогою штучного інтелекту були відтворені три втрачені роботи художника: "Медицина", "Філософія" та "Юриспруденція", повідомляє портал ARTnews.

 

Ці три полотна складають цикл "Факультетські картини", який замовив художнику Віденський університет.

Проте написані картини представники університету назвали "порнографічними" та "збоченими". Зрештою вони були продані приватному покупцю.

У 1945 році, в останні дні Другої світової війни, картини були знищені внаслідок пожежі, і єдиним візуальним свідченням їх існування були чорно-білі фотографії.

Штучний інтелект отримав набір даних, включно з вісімдесятьма повноколірними репродукціями полотен Клімта, що дозволило йому відтворити у кольорі роботи митця, навіть у тих фрагментах, відомостей щодо яких було недостатньо.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.