Спецпроект

Поляк Адам Ротфельд вимагає від інституту "Яд Вашем" визнати Шептицького праведником

Колишній міністр закордонних справ Польщі Адам Ротфельд стверджує, що Митрополит Української греко-католицької церкви Андрей Шептицький повинен отримати титул "Праведника світу".

Цей впливовий польський політик наголошує, що неодноразові несправедливі рішення ізраїльського музею "Яд ва-Шем" щодо Шептицького лягають тінню на авторитет цієї установи.

Професор Адам Ротфельд – співголова польсько-російської комісії з важких питань та член так званої "групи мудреців" Північноатлантичного блоку. Саме ця група створила проект нової стратегії НАТО.

На думку Ротфельда, надання титулу праведника Андрею Шептицькому – справа честі для тих, хто зобов’язаний митрополитові життям. Про це він сказав радіо "Свобода".

Дискусію "Праведники та забуті" організували Музей історії польських євреїв, Фонд роду Шептицьких та тижневик Polityka. У цій дискусії взяли участь врятовані під час Голокосту євреї, а також відомі публіцисти, священики та історики, зокрема колишній посол Польщі в Ізраїлі Мацєй Козловський.

Учасники дебатів намагалися відповісти на запитання, чому меморіал пам’яті "Яд ва-Шем", всупереч неодноразовим зверненням урятованих євреїв, дотепер не визнав Шептицького "Праведником світу".

Під час дискусії йшлося про те, що особи, відповідальні за надання почесного титулу, керувалися антиісторичними аргументами. Зокрема, закидали Шептицькому співпрацю з фашистською Німеччиною, не вникаючи в нюанси й обставини воєнних подій, а також посилаючись на документи сумнівного походження.

"Люди, котрі в "Яд ва-Шем" ухвалювали рішення про ненадання титулу "Праведника" Андрею Шептицькому, мають досить слабке, можна навіть сказати – майже нульове уявлення про цю справу. Вони жили в інших обставинах, тож це рішення вони ухвалювали так само, як ухвалюється багато адміністративних рішень на підставі якихось доносів, папірців та різних документів, що були свідомо фабриковані, фальшовані", – сказав Адам Ротфельд.

Він розповів присутнім історію свого врятування. Він був одним із тих єврейських дітей, яких за дорученням Митрополита Шептицького переховували греко-католицькі монахи. Ченці з монастиря в селі Унів вивезли його ще 3-річним хлопчиком із рідного містечка Перемишляни на Львівщині й сховали в монастирі.

Адам – єдиний з усієї родини Ротфельдів, хто вцілів під час Голокосту. Загалом завдяки Шептицькому врятувалося 150 євреїв. Більшість із них – діти.
 
Україна - на четвертому місці у світі за кількістю "Праведників". Про те, як їх шукають, читайте в розділі "Дайджест"
 
У 2005 році Адам Ротфельд, на той час міністр закордонних справ Польщі, встановив в Унівському монастирі меморіальну дошку з подякою за порятунок героїчним братам Шептицьким. Ротфельд вважає дивним той факт, що "Яд ва-Шем", надаючи титул праведника Климентію Шептицькому, брату Андрея, злегковажив щодо головного організатора акції рятування євреїв.

Про несправедливе рішення "Яд ва-Шем" щодо Шептицького Ротфельд розмовляв із прем’єр-міністром, президентом та міністром закордонних справ Ізраїлю.

Ротфельд переконаний, що в "Яд ва-Шем" ухвалять справедливе рішення ще за життя тих, кого Шептицький врятував від смерті. Він каже, що у справі Андрея Шептицького є неспростовні докази його героїчної постави під час Голокосту.

А в коментарі для Радіо Свобода Ротфельд наголосив, що навіть колишній голова тієї комісії, котра не раз голосувала проти визнання Митрополита Шептицького "Праведником світу", незадовго до своєї смерті змінив свою думку, визнав свою помилку.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.