У перші дні січня 1918 року більшовики продовжували свій повзучий наступ на Українську Народну Республіку

В цей момент, Українська Центральна Рада випустила 3-й Універсал. В Полтаві його получили 8 листопаду вечором, а 9-го в першій годині почалась маніфестація.

Українська Республіка вимагає вищої активності, вищої ініціативи, самотворчості. Вона не видержить чужої опіки. Чужа опіка не видержить її.
Українська Республіка – це свій порядок, своя робота, свої права і обовʼязки. І вона вимагає від нас напруженої роботи.

Стоїмо знов перед хатньою війною. Останні звістки з Петербурга доносять, що большевики ухвалили розпочати озброєне повстання, а з другого боку, Тимчасове правительство сподівається, що повстання пощастить хутко зліквідувати й утихомирити, не давши йому розгорітись у велику пожежу.

4 листопада (за новим стилем) 1917 року у Києві урочисто розпочав свою роботу Український національний хор. Його засновниками стали Кирило Стеценко, Олександр Кошиць та Олексій Приходько. Перші виступи цього хору збирали повні зали та отримували схвальні відгуки

Наприкінці літа - восени 1917 року Україну охопила хвиля погромів маєтків.

Великим злом села був самогон, який гнав майже кожен господар, що мав пару горщиків зерна або кошик картоплі. Гнав і споживав, хто більше, хто менше, а всі на зло собі і життю села.

29-го вересня 1917 року урочисто відчинено українську гімназію в Борисполі

8 серпня (26 липня) полк імені Богдана Хмельницького відʼїжджав на фронт. При відправленні потяга з богданівцями сталась перестрілка.

Місцевий міліціонер сповіщав, що баби напали на місцеву учительку, потурбували її та відібрали в неї її книгу, яку ухвалили спалити разом з дівчиною... вже й вогнище готове!

"Признать зараз же Українську Центральну Раду своїм найвищім адміністративним урядом"

Перший універсал Центральної Ради творить у нашій історії межу, що відділяє одну добу від другої: на місце слів прийшло діло.

Ось до чого зводиться ввесь зміст універсалу. Нового в йому тільки те, що він зібрав й освітив усі ті бажання, що розкидані були досі в порізнених постановах та резолюціях, і виложив їх у точній, ясній та дужій формульовці. Він не починає нової сторінки українського життя, а швидше закінчує попередню цією чеканною формульовкою.

Ми за всіх найкращі: і наша мова "своєю красою стоїть вище інших мов"...
І "такої історії, як наша, не має ніякий другий народ на світі", і "наша народна пісня займає перше місце поміж народними піснями всіх народів світу". Одно слово, ми з усіх найкращі, найбільші, найвеличніші – "ми горді, що ми Українці!"

Єсентуки - курортне містечко на Північному Кавказі. З усієї Російської імперії туди їздили відпочивати та "пити водичку". У 1917 році організувалась місцева українська громада на чолі із Євгеном Вировим

Адмірал Колчак сказав, що міцний дух справжньої української демократії — це скаля, об яку розіб'ються наші вороги, і бачить зорю нового життя і вільного народу українського.

Всі почували себе на з'їзді, як в свої хаті, як сини однієї сімʼі. Зустрічались, як рідні брати, котрих недоля розлучила на багато літ

Цим людям український рух стояв кісткою в горлі, бо перебивав їхні апетити на першу роль в Києві і в цілім краю. Резолюція про автономію України особливо їх наполохала

Від собору великий похід українців рушив до Міської Думи, де урочисто повісили портрет Великого Кобзаря на тім самім місці, де висів портрет Миколи Другого

Не армія врятує нашу красуню, а ми самі, народ, демократія. Не "своєї армії" нам соціал-демократам і всім щирим демократам треба, а знищення всяких постійних армій. Українського мілітаризму не було, не повинно його бути й далі.