Спецпроект

Вулицю Гагаріна хочуть перейменувати на Молодіжну і Шкільну. Репортаж з Іванівки

Вулиця, де я народилася і виросла, в селі Іванівка (Берестечківська міська громада) нарешті не буде називатися іменем радянського космонавта. І на цьому гарні новини закінчуються. Нова назва завершується на нейтральних і зручних варіантах Шкільна і Молодіжна. Мої пропозиції вшанувати пам’ять земляків, які життя поклали за Незалежність України у різні часи не знайшли жодної підтримки.

Павло Скоропадський. У зоні особливої уваги НКВД

Нові документи з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України розкривають малодосліджені сторінки із життя та діяльності гетьмана України Павла Скоропадського і ступінь зацікавленості його особою й загалом гетьманським рухом в еміграції органів ГПУ/НКВД/НКГБ у 1920–1940 роках. Нарівні з раніше розсекреченими й оприлюдненими СЗРУ матеріалами це дає змогу напередодні відзначення 150-річчя від дня народження Павла Скоропадського, яке відзначається 15 травня, зрозуміти, чому він становив таку небезпеку для московської більшовицької влади

Що таке перемога України?

Що таке «перемога»? Це питання постійно ставлять кожному американському чиновнику, кожному експерту, на всіх публічних дебатах, присвячених Україні, часто буркотливим, вимогливим тоном, начебто на це питання важко відповісти. У самій Україні – в офісі президента, у Міноборони, у МЗС, у приватних квартирах, на передовій – це питання взагалі не сприймається як складне.

Іроїда Винницька: Одним із наших пріоритетів було вивчення історії Голодомору в школах Канади

Іроїда Винницька — дослідниця усної історії Голодомору українців в Канаді. Познайомившись свого часу з відомим дослідником Голодомору Джеймсом Мейсом, вона активно долучилася до роботи очолюваної ним Конгресової комісії США з вивчення Великого голоду в Україні. У рамках співпраці з Комісією Мейса та загалом роботи зі збереження пам'яті про Голодомор пані Іроїда записала десятки годин аудіосвідчень з людьми, які пережили сталінський геноцид.

ЗАКОН УКРАЇНИ Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії

21 квітня Президент України Володимир Зеленський підписав закон про засудження і заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії. Після набуття законом чинності юридичні особи матимуть місяць, щоб вилучити символи російської імперської політики зі своїх назв, документів та символіки.

Чорнобильська катастрофа. Смерть тисяч людей заради виживання радянського режиму

Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 37 років тому – у 1986 році. Тодішній комуністичний режим до останнього намагався приховати інформацію про масштаби забруднення території та опромінення радіацією людей. Приховував не тому, що розумів масштаби і наслідки катастрофи. А тому, що влада завжди так працювала і показувала СРСР як найкращу в світі державу, в якій ніяких катастроф ніколи не відбувається

Прометей прикутий. Що українцям варто знати про татарську історію

У квітні 2021-го наша держава мало не потрапила в міжнародний скандал – через дії невідомих, які зруйнували меморіал в селі Мала Перещепина на Полтавщині. Меморіал цей був встановлений на честь легендарного хана Кубрата поблизу місця його ймовірного поховання. Можливо, злочинці шукали золото. Хоча усі речі, що були знайдені в могилі, зокрема й коштовні прикраси, давно були вивезені до Росії як історичні експонати.Чи багато українців знають щось про цю історію чи хоча б ключові її події? Ця історія далека від нас, але вона пояснює, чому Росії і досі вдається використовувати татар у війні проти України.

Прометей під бетоном. Як створювалася, вмирала та відроджувалась Стіна пам'яті в Києві

Останнім пам’ятником культури, що був зруйнований в радянській Україні за ініціативою влади, стала Стіна пам’яті на київському Байковому цвинтарі. Твір міг стати однією з візитівок міста, але був залитий бетоном як чужий для радянського мистецтва. Настоящее Время поговорило з одним з авторів знищеної роботи, митцем Володимиром Мельниченком про цю історію, яка триває вже півстоліття та нещодавно отримала своє продовження. В статті вперше публікуються розсекречені документи КДБ про Стіну пам’яті.

Коли Русь стала Україною. Як одна литовська родина змінила ходу нашої історії

Питання про початки і витоки національної історії є одним з головних для кожного народу, який цю історію має. Не дарма ж перший вітчизняний літопис починається з запитань "звідки пішла Руська земля, і хто в ній почав спершу княжити". Як не дивно й те, що ті, хто прагне стерти історичну пам'ять українців, намагаються приписати "вигадування" нашої країни чи то Володимиру Леніну, чи то Яну Потоцькому, чи то австрійському генштабу у повному складі. Але облишимо несмішні анекдоти. Важливі запитання вимагають серйозних відповідей. А для цього треба розуміти, про що, власне, йдеться. Про історію певного етносу, історію держави чи все таки про історію країни – та її мешканців різного походження і віросповідання.

Велика київська повінь. Як це було

Вода увірвалася на вулиці Подолу, затопила його цілком аж до пагорбів. Спочатку вона залила погреби і підвали, а згодом увірвалася у кімнати перших поверхів. Згідно переказів, кияни ловили рибу прямо у себе вдома. 2 травня 1931 року рівень води у Дніпрі був на 8,53 метра вище за умовний нуль.

Цей дивовижний Сергій Білокінь

Десь улітку 1963 року, коли я перебував на лікуванні в Київському туберкульозному диспансері, що на Байковій горі, до мене завітав незвичайний гість — підліток-школяр, учень однієї з київських шкіл. Його цікавили різні питання української літератури та історії, а сам він виявився вельми обізнаним як на свій вік. Ми з ним довгенько говорили, і я дав йому почитати щось зі старих видань, які в мене були із собою

«Розгорнути розвідувальну і пропагандистську роботу стосовно української еміграції»

Внаслідок Другої світової війни величезна кількість українців опинилася поза межами своєї батьківщини. Частина з них за добровільною чи примусовою репатріацією повернулася в СРСР. Решта не захотіла цього робити здебільшого з політичних міркувань і залишилася в країнах Європи, Південної Америки, у США й Канаді. Процеси, які відбувалися в тодішньому середовищі української еміграції, стали предметом особливої зацікавленості радянських спецслужб

Фальсифікувати не можна відкликати або чи є в Україні цінністю наукова доброчесність та репутація науковця?

У розповіді про діяльність більшовицького режиму в Україні у нашому інформаційному просторі вагоме місце займають віктимні історичні міфи, які гіперболізують спроможності наших ворогів та кількісно перебільшують смерті українців, знецінюючи цим український спротив та реальні втрати. Загалом такі міфи підтримуються лише тими особами, хто насправді далекий від історичної науки. Однак у 2021 та 2022 роках пальму першості у намірах віктимізувати наше минуле шляхом вигадок та фальсифікацій перехопили деякі науковці зі справжніми ступенями докторів наук

Єврейська молодь у війні за самостійну Україну

Політичне порозуміння між єврейськими та українськими політичними партіями на початку XX століття безпосередньо відчули й діти обох цих народів. Вони виростали поруч і часто навчались разом за одними партами в українських, російських чи австрійських гімназіях. У той час сотні єврейських дітей здобували повну середню освіту українською мовою. В гімназіях Перемишля, Львова, Рогатина, Станиславова (Івано-Франківська), Коломиї, Яворова, Тернополя. Ще більше їх навчалось у сільських початкових народних школах

Міхновський – борець за Православну Церкву України

Більшість активних українців знають Міхновського, як творця ідеї української державності. Хтось цю його сутність звужує до ролі основоположника українського націоналізму. Ті, хто більше заглиблюються в історію української революції знають його як творця-натхненника перших українських військових частин весною 1917 року. Але майже ніхто, до сьогодні, не знав, що Міхновський був ключовим українським політиком, який задовго до революції і в перші її дні публічно артикулював дерусифікацію та автокефалію Православної Церкви в Україні

Одна мова – дві держави. Чому молдовани говорять румунською, і до чого тут Москва?

Новина про "скасування молдавської мови" багатьох українців захопила зненацька. І навіть стривожила тих, хто пам'ятає про трагічну історію власної мови, існування якої довгий час не визнавали і не один раз намагалися заборонити. Мовляв, чи не має в цьому рішенні якогось політичного підступу чи, не дай боже, "валуєвщини"? І чи взагалі можна припинити існування мови одним законодавчим рішенням? Що ж, спробуємо розібратися

Меморандум Міхновського до гетьмана Скоропадського

Цей документ є критикою перших кроків гетьмана Скоропадського. По-суті ці думки Міхновського прояснюють чому він тоді не став прем’єр-міністром Української Держави. Чому Скоропадського врешті-решт винесли, – бо не послухав Міхновського. Цей документ підписали усі праві українські партії, які водночас створили основу Українського Національно-Державного Союзу

Газ із відходів деревини та вугілля – як починалася газифікація в Україні ХІХ століття

У другій половині ХІХ – на початку ХХ століття горючий газ в містах України використовували тільки для освітлення: як у приміщеннях, так і на вулиці. В той час цей газ іще не добували із землі – його виготовляли із відходів деревини чи кам'яного вугілля на спеціальних газових заводах – газівнях. Перший газовий завод на теренах сучасної України 165 років тому, в 1858 р. почав працювати у Львові. Наступні газові підприємства відкрилися в Одесі та Станіславові

Промова Черчилля у Фултоні і реакція на неї українців

5 березня 1946 року колишній прем'єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль виголосив історичну промову, в якій заявив про появу «залізної завіси», актуальні виклики і загрози демократичному світові з боку «комуністичної росії», що постали після завершення Другої світової війни. Одразу «група українських політичних діячів» оприлюднила «Відповідь пану Черчиллю», примірник якої зберігається в архіві Служби зовнішньої розвідки України. Викладені у цьому зверненні положення є надзвичайно актуальними нині

Кинув виклик Хрущову: звідки росте коріння про «антисемітизм» Ярослава Стецька?

Найбільше негативу серед представників українського визвольного руху дісталося Ярославу Стецьку. Приписані йому вислови найбільше цитують та екстраполюють на усю ОУН, називаючи Стецька "затятим антисемітом", а організацію - "антисемітською"