У всьому звинуватили гетьмана Івана Самойловича, засудили його і відправили разом з родиною у вигнання, а все майно конфіскували. Ініціатори змови проти Івана Самойловича і організатори цього катастрофічного походу отримали державні нагороди. У Національному архіві Швеції знайдені листи про ці історичні події. Ми надаємо повноцінні тексти німецькомовних джерел з перекладами українською
6 травня 2022 — Марина Траттнер
Минуло вже 70 днів від початку повномасштабного російського вторгнення. Багато це чи мало? Чи добре Україна тримається? І скільки ще може тривати війна? Замість чітких відповідей на ці та інші актуальні питання пропонуємо трохи абстрагуватися. І приміряти часовий відрізок 70 днів на збройні конфлікти минулого. Здається, така вправа здатна дати нам корисні уроки того, як оцінювати сучасні події у ширшому історичному контексті
5 травня 2022 — Максим Майоров
Багато суспільно-політичних процесів, які переживає сучасна Україна, інспіровані спецслужбами країни-агресора (Російської Федерації) уже мали місце в світовій історії. Протирелігійна пропаганда в Пласті – українському скавтингу, яка вперше реалізовувавсь у середині 1920 років – не була випадковістю. У 1948 році британський уряд в структурі Міністерства закордонних справ створив секретний протимосковський підрозділ – Департамент інформаційних досліджень з метою "протидії радянській пропаганді та проникненню"
28 квітня 2022 — Юрій Юзич
Великі флагманські кораблі є не просто військовою одиницею у флоті. Вони мають потужне вседержавне й загальнонаціональне символічне значення. Показово уособлюють силу та міць країни на морі. Відповідно, втрата їх дуже болюча (а радість від знищення неймовірно підбадьорює й мотивує під час війни!). На морі взагалі багато символізму. Було і є. Й не лише у Росії. Та чи вперше тонуть російські флагмани? Ні. Траплялось це, й досить часто, як для чільних суден ВМС, у попередньому ХХ столітті
27 квітня 2022 — Іван Стичинський
Назви топонімів на честь представників російської науки та культури з'явилися на мапі Львова після 1945 року виключно для того, щоб засвідчити належність міста до російського культурного простору і підкреслити важливість російсько-української дружби. Через них, по суті, відбувалося просування і ствердження російського домінування. Об'єктивних причин зберігати ці урбаноніми й надалі немає. Російські діячі, на честь яких було перейменовано вулиці, жодним чином не були пов'язані зі Львовом, Галичиною чи Україною. Більшість з них це фігури локального значення, маловідомі у світі, особистості, які є частиною суто російського канону
21 квітня 2022 — Тарас Радь
Третина студентів не виходить на зв'язок – проблеми з інтернетом (кажуть містом їздять російські "глушилки"), деякі в селах ховаються від обстрілів у сховищах тощо. Але заняття, як і роботу університету в цілому, варто продовжувати за будь яких екстремальних умов. Важливо донести до кожного студента розуміння захисту своєї держави, бо як свідчить історія, бездержавні нації приречені. Особливість спілкування в тому, що це скоріше консультації, ніж традиційні лекції
20 квітня 2022 — Гера
Канонізація Пушкіна як національного російського пророка, що по-суті відбулася між 1899 і 1937 роками, йшла паралельно з поворотом більшовицької влади до російськоцентричного офіційного націоналізму. 1937 рік поставив крапку в хай і відносній, але рівності народів Радянського Союзу. Культ Пушкіна як російського поета всього радянського народу мав працювати на творення гомогенної культури на російському фундаменті
19 квітня 2022 — Наталя Старченко
5 березня 2022 року херсонці вийшли на площу Свободи, центральну площу Херсона, щоби голосно заявити що Херсон – це Україна. Десятки тисяч мирних містян розпочали свій безпрецедентний марафон на захист України: мітинги та демонстрації не зважаючи на погрози, репресії та насилля з боку російських окупантів продовжувалися багато тижнів. Весь світ побачив без перебільшення подвиг містян. З Херсону йшли десятки репортажів провідних засобів масової інформації про те, як беззбройні херсонці виходили на мирні акції протесту та скандували в обличчя озброєним до зубів окупантам про те, що Херсон – це Україна. Для багатьох ці події були несподіваними. Особливо, для російських окупантів
18 квітня 2022 — Дементій Білий
Розуміючи історії Пласту минулого століття можна краще збагнути новітню історію України, чому наша батьківщина сьогодні є такою, якою ми її знаємо. І якою вона стане у майбутньому. Добре знаючи історію Пласту – кожен українець та українка передусім стають одразу більш компетентними в історії України. Діти і підлітки – на відповідних уроках в школі. Дорослі – в боротьбі України за незалежність і в звичайному житті… У ситуаціях, коли багато хто ламається, виховані в Пласті (і знайомі з його історією громадяни) знають, що означає "не зломимо своїх присяг". І тому мають більше шансів на успіх
12 квітня 2022 — Юрій Юзич
Сучасна війна з точки зору формування модерної української нації є безпосереднім продовженням революцій 2004 і 2014 років. У цьому сенсі є головне – протиставлення Росії. Саме це протиставлення, коли українці (у розумінні не тільки етнічні українці, а громадяни України, члени громадянської політичної нації) чітко усвідомлюють у своїй більшості свою відмінність, несхожість з Росією, росіянами. Відповідно, це зміцнює західну орієнтацію українців. Ці зміни захопили більшість громадян України. І це тішить
11 квітня 2022 — Гера
Нечисленні, проте яскраві згадки про Марію Пчелінську в архівних документах змальовують нам портрет надзвичайно енергійної, самодостатньої, дещо авантюрної молодої жінки, якщо бажаєте - любительки пригод, життя якої склалося вельми насичено та гідно
8 квітня 2022 — Лора Підгірна
У липні 1948 року у німецькому місті Аугсбург зібрались представники українських діаспорних політичних організацій. Українське Національно-Демократичне Об’єднання, Український Національно-Державний Союз, три соціалістичні організації, які згодом об’єдналися в Українську Соціалістичну Партію, Українська Революційно-Демократична Партія, мельниківці та бандерівці. Не долучились лише гетьманці. Так виникла Українська національна рада – законодавчий орган українців в екзилі
6 квітня 2022 — Марина Траттнер