Спецпроект

Леся Бідочко: Спогади про Марка Бойцуна

В особистому спілкуванні Марко Бойцун був надзвичайним співрозмовником – обізнаним, уважним, відвертим та дуже дотепним. Мав круте хобі – вирощував виноград та разом із родиною виготовляв домашнє вино

Олександр Зінченко: Помилка Путіна (продовження)

"12:45, субота 12 березня, Северинівка. Живі. Дивом принесло інтернет. Світло з'являється інколи завдяки генератору, соляри є ще на кілька днів. "Гості" ще тут, вскривають будинки, шукають їсти Розбили мінометом одну з вишек мобільного зв'язку. Усіх люблю! Привіт від Мами"

Юрій Юзич: Шевченко, Пушкін, Харків і Міхновський

Історія про перший пам’ятник «Кобзарю» в Україні, яку має знати кожен українець

Дмитро Вирський: Конспект історії Січей

Спочатку було "запорізьке кочування" – цілком може бути воно спадкує аж ногайцям Великої Орди, яка, розгромлена у 1502 році, до Ольшаницької битви 1527 року ще мала шанси на відродження і пробувала утриматися на Нижньому Дніпрі за підтримки Великого князівства Литовського

Юрій Юзич: Як нас вбивали за "Слава Україні"

Перший відомий випадок стався в березні 1919 року. В центрі Львова. На Цитаделі. Перед розстрілом, звичайні сільські юнаки із передмістя вигукнули: «Слава Україні!». Це були хлопці, яких обвинуватили в розвідувальних діях на користь української армії. Їхні прізвища – Фолис та Саламонович (за іншими даними цим другим був ремісник Єремійчук). Розстрілювали їх, прив’язавши до спеціально вкопаних стовпів, зв’язавши руки колючим дротом. Кожному на плечах намалювали крейдою хрест, там де серце. Стріляли в спину.

Віталій Скальський: Розправа над українськими старшинами у Рославлі 1917 року

У голови совєта міста Рославль Нікалая Конопацького пролунав дзвінок. Телефонував Вадим Смольянінов, головний більшовик Смоленської губернії: мовляв, на допомогу московським протибільшовицьким силам через Рославль їде ешелон – треба зупинити!

Арсен Жумаділов: Чи з'являться серед кримських татар герої штибу Челебіджихана?

Номан Бей - творець першої кримськотатарської модерної держави, автор першої серед мусульманських народів ліберальної конституції, в якій закріплялись права жінок на нечуваному навіть для Заходу рівні, фундатор перших демократичних самоврядних інституцій, муфтій Криму (а ще Польщі, Литви, Білорусі), автор слів та музики гімну кримськотатарського народу. 23 лютого відзначили роковини його трагічної смерті у 1918-му році

Олександр Зінченко: Вони прийшли (продовження)

Минуло три дні після початку повномасштабного вторгнення. На четвертий день війна прийшла до околиць Северинівки. Я стояв біля вікна і розмовляв по телефону із родичами під Харковом. Раптом – гул, вибух, стовп чорного диму! У кількох кілометрах впав літак. За кілька секунд зникла електрика. Літак впав на лінію, яка живила котеджне містечко

Олег Однороженко: Нація перед обличчям вічності

Чи відчуваєте ви значимість нинішнього історичного моменту? Всю його невимовну величність та трагічну невідворотність? Якщо ні, то мусите відчути! Теперішня війна, це не просто чергове мілітарне протистояння, яких в історії України була незліченна кількість.Вперше ми ведемо війну, до якої прикута увага всього світу. І результат якої буде справді поворотним пунктом цілої світової історії, як ІІ Пунічна, Тридцятирічна чи обидві Світові

Олександр Зінченко: Перед 24 лютого 2022 року

Проспект Науки був забитий машинами. Затор повільно рухався в бік Столичного шосе. Машини були забиті спішно складеним крамом, переносками з домашніми улюбленцями і їх скуйовдженими господарями. Деякі жінки виглядали дуже переляканими. Мені чомусь запам'яталося одна з них: вона дивилася через скло і нічого не бачила. Цей переляк дисонував моїм емоціям: я не відчував нічого

Андрій Клименко: Окупація Криму. Як це було

Спецоперація РФ по захопленню Криму почалася 20 лютого 2014 - за 3 дні до закінчення зимової Олімпіади в Сочі, що проходила з 7 по 23 лютого 2014 року. Однак, дату 20 лютого ми побачимо, а точніше – усвідомимо, трохи пізніше, лише постфактум. Для нас, тих хто в той час жив у Криму, датою початку окупації тоді став ранок 27 лютого, коли на вулицях Криму з'явились російські військові та бронетехніка та були захоплені будівлі кримського уряду та парламенту автономії

Юрій Юзич: Мир чи Перемога?

Сьогодні увесь скавтський світ відзначає День засновника, який у деяких країнах називається Днем роздумів. Ця традиція тягнеться ще з 1920-х років, коли скавти вирішили так відзначати день народження свого основоположника – британського бойового генерала Бейден-Павелла. Його дружина – Олав – теж народилась того ж дня і вважається ключовою людиною у становленні дівочого скавтингу (гайдингу). Десятки мільйонів активістів скавтингу в світі цього дня проводять гутірки із юнацтвом щодо викликів сьогодення. Багато з них цього року говоритимуть про війну в Україні, про московську агресію по відношенню до українців

Віктор Цвіліховський: Манкурт із зоряного складу київського "Динамо"

50 років тому на кіностудії ім. Довженка Леонід Осика зняв художній фільм "Дід лівого крайнього". Українською мовою. Наївна історія київської родини Бессарабів, втілена відомими акторами Миколою Яковченком, Костем Степанковим, Бориславом Брондуковим, Антоніною Лефтій. І був серед цієї компанії симпатичний чорнявий хлопець, футболіст. Він трохи не вписувався у цю доволі емоційну артистичну тусовку, був якимось "дерев'яним". Не дивина, бо то був не професійний актор, зате справжній футболіст, на той час, можливо, і відоміший за названих артистів - корінний киянин, гравець київського "Динамо і збірної СРСР Анатолій Бишовець

Юрій Юзич: Пластуни з Небесної сотні

Четверо Героїв Небесної сотні проходили пластовий і скаутський вишкіл. Усі вони були вбиті або смертельно поранені 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській в Києві. Двоє із них були причетні до Пласт - український скаутинг. Інші двоє до YMCA – молодіжної християнської організації, яка використовує скаутський метод і в ряді країн є частиною національних скаутських організацій

Геннадій Іванущенко: ОУНівський артефакт Афганської війни

Природно, що ОУН засуджувала вторгнення Радянського Союзу в Афганістан і співчувала моджахедам. Адже це вкладалося в її концепцію Антибільшовицького Блоку Народів. АБН проводив активну політику підтримки поневолених Москвою народів і виступав за національні революції та створення незалежних держав на руїнах СРСР. Це вважалося найефективнішим засобом закрити тему російського імперіалізму і забезпечити стабільний мир. Але цього не розуміли, та й нині, на жаль, не розуміють західні еліти, які бояться розпаду Російської Федерації та неконтрольованої міграції й невизначеності, в таких обставинах, стосовно власника ядерної зброї…

Юрій Юзич: Оля, пластунка, ротна Армії УНР

Це пластунка Оля. Кругла сирота, яка дитиною втратила обох батьків. Перша неповнолітня дівчина-вояк, що пішла боротись за Україну. У 15-ть років. На війні стала офіцером і знайшла своє кохання – Миколу. Стала матір'ю трьох діток. Відома, як єдиний командир-жінка бойової сотні (роти) в усій Армії УНР

Микола Бандрівський: Останній бій повстанця "Сайгора"

Оцьому молодому чоловікові, що на світлині - Зеновію Ліщинському, тільки б у кіно зніматися! Правда..? Але ж, ні - після вторгнення радянських росіян до Галичини у 1944 році цей 20-річний стриянин зі священничої родини, не довго думаючи взяв до рук зброю і пішов у підпілля: "до лісу"

Юрій Юзич: На героїзмі Черника виростали Шухевич і Бандера

На могилі Федька Черника московити поставили свого ідола гєнєрала Ватутіна. На героїзмі Черника виростали Шухевич і Бандера, тисячі борців ОУН і УПА. Остання, нагадаю, й ліквідувала Ватутіна, який гнав на забій десятками тисяч насильно мобілізованих украінців

Владислав Верстюк: Перше міжнародне визнання України незалежною державою

Сьогодні 105 річниця підписання делегацією Української Народної Республіки мирного договору з країнами Четверного союзу у Бересті. Це був перший мирний договір часів Першої світової війни, з якою його передусім пов'язують. Перше міжнародне визнання України незалежною державою.Але була й інша причина, яка змусила Українську Центральну Раду відправити свою делегацію до Берестя - російська більшовицька агресія

Антон Дробович: Декілька думок про Ватутіна

Наукова дискусія щодо участі Ватутіна у битвах з борцями за незалежність України у 1920-х роках, а також про відповідальність за надмірні жертви, неофіційну мобілізацію та так званих «чорносвитників» під час форсування Дніпра та битви за Київ у 1943 році досі триває