«Петлюровці», «петлюрці», «петлюрівці», «петлюрівщина» у часі та просторі

«Мазепинці», «петлюрівці», «бандерівці»… Ці слова чув кожен українець, а про те, що введенням їх у вжиток російські шовіністи намагалися знецінити український національно-визвольний рух, постійно нагадують науковці та публіцисти. Тож коли і як виникли та як поширилися й еволюціонували пов’язані з прізвищем «Петлюра» терміни?

У Литві відкрили виставку "Вічно вільна Україна!"

Вперше документи Національного архівного фонду України експонуються за межами держави

Юрій Юзич: Ветеран Армії УНР із Харківщини

У звільненій в наші дні від російських окупантів Харківщині невдовзі знову продовжить активно розвиватись Пласт. Зусиллями волонтерів і ветеранів з'явиться він і у рідному для Сергій Ілляшевича Красноградському районі. А вірні Богу та Україні місцеві пластуни створять курінь імені свого видатного земляка – Героя визвольної війни, який свої найкращі роки українського ветерана присвятив формуванню нового покоління українців та українок

У польському Торуні віднайдено могилу козака Армії УНР

На кладовищі у місті Торунь (Польща) виявлено поховання козака Армії УНР Григорія Охоти

"Ранений кулею в ліву ногу у бою на станції Крути"

У приватному архіві Володимира Горячка в Австралії зберігається цікава світлина. На ній – гурт чоловіків та жінок, з двома неідентифікованими прапорами. Четвертий зліва – Сергія Горячко. Його біографія загалом відома. Додам до неї кілька нових штрихів, які виявлені після кількох років пошуків. Мав приємність неодноразово спілкуватися з сином Сергія Горячка Володимиром, який проживає в далекій Австралії. Він і надав унікальні матеріали й світлини

Грамота про складення повноважень і припинення діяльності Державного центру Української Народної Республіки в екзилі 22 серпня 1992 року

22 серпня 2022 року виповнюється 30 років важливій події, яка не вповні була оцінена сучасниками і незаслужено забута зараз. Йдеться про передачу повноважень Державним центром УНР в екзилі демократично обраній владі України. Еміграційний уряд УНР діяв майже 72 роки, перебуваючи у різний час у Польщі, Франції, ФРН та США

ЦДАВО опублікував документи прем'єр-міністра Ісаака Мазепи

Центральний державний архів вищих органів влади та управління України публікує архівні документи про діяльність Ісаака Мазепи у 1919-1920 рр.

Президент Польщі Дуда вшанував пам’ять воїнів УНР

Президент Польщі Анджей Дуда вшанував пам'ять військових Української народної республіки на цвинтарі у Варшаві

АНОНС: відкриття меморіальної дошки Місії УНР у Чехословаччині

У Празі появиться нове українське меморіальне місце

Андрій Руккас: Чотири героїчні історії

Не роздумуючи довго, з криком «Слава» він з оголеною шаблею помчав на червоних. Швидко зарубавши командира, спокійно забрав в полон кільканадцять розгублених і ошелешених рядових бійців, які без жодного опору віддали зброю. Всіх полонених та 15 підвід обозу зі зброєю та боєприпасами козак Костилів успішно доставив до штабу своєї дивізії

Новий посол України в Польщі розпочав свою каденцію з вшанування вояків Армії УНР

Василь Зварич поклав квіти до пам'ятника Армії УНР на кладовищі Воля у Варшаві

У Празі відкрили меморіальну дошку підполковнику Армії УНР Миколі Росіневичу

У столиці Чехії на будинку, де мешкав підполковник Армії УНР Микола Росіневич, встановили меморіальну табличку в рамках проєкту Poslední adresa (Остання Адреса – Україна)

Всеволод Петрів: У правій щоці мерця

З першими промінями в'їздимо в місто. Місто немовби вимерло. Усюди тихо, безлюдно, порожньо, — навіть пси якось не гавкають... Це, вибачте, вже не революція, не нищення ворога, в ім'я законів класової боротьби, це вже хтозна що — Азіятчина! А скільки її доводилося зустрічати; і не тільки у большевиків…".

Українка-розвідниця Марія Пчелінська

Нечисленні, проте яскраві згадки про Марію Пчелінську в архівних документах змальовують нам портрет надзвичайно енергійної, самодостатньої, дещо авантюрної молодої жінки, якщо бажаєте - любительки пригод, життя якої склалося вельми насичено та гідно

Білгород - це Україна

По селах "сумежних" територій почали збиратись сільські сходи, які постановляли до якої держави їм приєднатись. Якісь села голосували за Україну, якісь - за Білорусь. Після сільських сходів подібні рішення ухвалювали міські думи, волосні та повітові народні ради (колишні земські збори). Більшовик Християн Раковський на українсько-російських мирних переговорах влітку 1918 року заявляв, що на підтримку радянського уряду з Курської губернії, до складу якої входив Білгород, вони отримали аж одну телеграму. Інші хотіли до України