Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

АНОНС: Презентація артбуку "Столиций Київ: як воювала, творила і бешкетувала наша еліта 100 років тому"

Видавництво "Стилет і стилос" запрошує на презентацію артбуку "Столиций Київ: як воювала, творила і бешкетувала наша еліта 100 років тому", що відбудеться 27 жовтня у Києві.

Артем Петрик : Свідок століття: історія одесита

Він народився і виріс під сонцем Українського Півдня. Вижив у віхолі Першої світової війни. Був свідком Української революції. Воював за вільну Литву. У рядах литовської армії вступав до Вільнюса. Пройшов через горнила сталінських репресій і повернувся. Добився реабілітації та зустрів розпад СРСР. Він знову побачив Литву і Україну незалежними. Коротка оповідь про довге життя Вітаутаса Жостаутаса.

Національний банк України: Про заміну назви "копійка" на історично обґрунтовану назву в Україні "шаг"

Наша гривня – княжого роду, а шаг – походить із славетного роду козацького. Назва шаг в побуті українців етимологічно сформувалась у XVII ст. за часів Гетьманщини і була відроджена в добу Української Революції у 1918 р., використовувалась у грошових документах українського підпілля ОУН та УПА та мала бути відновлена в незалежній Україні.

Олександр Федоришен: Артефакти доби Української революції, які є символічним продовженням спротиву українців

З нагоди Дня Захисників і Захисниць команда Музею Вінниці готується до тематичної виставки у Вежі Артинова, аби показати перлини фондової колекції доби Української революції. Музею було запропоновано викупити три надзвичайно рідкісні предмети, вартість яких - 70 000 гривень. Долучитись до того, аби спадщина наших Героїв Першої Республіки була збережена, може кожен!

Віталій Скальський: Курськ. На Зелені свята 1917 року

На Зелені свята, 21 та 22 травня 1917 року, заплановано всеукраїнський День Національного Фонду. По усій Україні та за її межами відбувались заходи для збору коштів на українську справу. У тому числі і в Курську. Після віча мітингарі пройшли головними вулицями Курська. Попереду на конях їхали актори українського театру у вишиванках та шароварах. Постійно лунала "Ще не вмерла Україна" та "Заповіт".

Роман КОВАЛЬ, Юрій ЮЗИЧ, Історичний клуб "Холодний Яр": Полковник Віктор Малець із Чугуєва

Учасник походу на Крим під проводом Болбочана. Як командир сотні бився з російськими окупантами на рідній Слобожанщині та на Чернігівщині. У 1919–1920 рр. – командир батальйону, відтак полку і бригади Армії УНР. Випускник Вищої військової школи Польщі, майор Війська Польського. Учасник похідних груп ОУН, начальник військової школи ОУН, старшина дивізії "Галичина" та Української національної армії. Голова Української комбатантської ради у Великобританії. Це найповніша версія біографії генерала-хорунжого Віктора Мальця, яка ніколи ще не публікувалася.

Презентували відреставрований фільм про Українську революцію 1918 року

В Центральному державному аудіовізуальному та електронному архіві відбулася презентація відреставрованого кінофільму "Український рух".

Борис Антоненко-Давидович: "Любов до України підкаже вам ваші обов'язки"

40 років тому, 8 травня 1984 року, в Києві помер Борис Антоненко-Давидович (справжнє прізвище Давидов) — вояк Армії УНР, письменник, перекладач, член літературної організації Ланка-МАРС. У 19-річному віці Борис Давидов служив козаком в лавах Запорізького корпусу. В квітні 1918-го він брав участь у поході на Крим, та залишив дещо кумедний спогад, як його, зеленого, полковник Петро Болбочан призначив комендантом станції Мелітополь.

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.

Георгій Папакін: Історики про Скоропадського у 150-річчя гетьмана

15 травня виповнюється 150 років з дня народження останнього Гетьмана України Павла Скоропадського. Ця постать нерозривно пов'язана з Визвольними змаганнями 1917–1920-х років. У 1918 році Гетьман очолив Українську Державу та за 7 з половиною місяців здійснив низку реформ, особливо в сфері культури, науки та освіти.

Юрій Юзич: Єврей з Дніпра, якого вбили за Україну

Під час української революції 1917-1919 року в Дніпрі виходила українська газета "Наша справа". Це був офіціоз губернського комітету УСДРП, тобто Української соціал-демократичної робітничої партії. Мережі, яка виросла із РУП, створеної у 1900 році і яка першим своїм програмним документом опублікувала брошуру Миколи Міхновського "Самостійна Україна". Одним із лідерів цієї партії був Симон Петлюра.

Валентина Радзимовська. Українська науковиця поміж революціями і війнами

У ніч з 5 на 6 січня 1919 року в київській квартирі в будинку 30 по теперішній вулиці Олеся Гончара зібрались троє чоловіків: один військовий і двоє цивільних. Зібралися таємно, бо ціль була висока - Україну рятувати. Метод для тих часів пропонувався звичайний - військовий переворот... Хто ж забезпечив змовникам прихисток? Донцов пише: "сиділи у Р-х, у кабінеті хазяйки при чорній каві". Під цим шифром приховано ім'я приват-доцентки кафедри фізіологічної хімії Київського університету Валентини Радзимовської

У Чехії впорядкували могили двох визначних українок. ФОТО

Завершено роботи з впорядкування могил двох визначних українок на Ольшанському цвинтарі у Празі.

Вийшов фільм про День Соборності: як об’єдналися дві частини України. ВІДЕО

Сьогодні вийшла третя серія історичного проєкту «10 Днів незалежності» — «День Соборності: як об’єдналися дві частини України»